Фабула судового акту: Нормами статті 46 Кримінального кодексу України визначено умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а саме вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, примирення винної особи із потерпілим та відшкодування завдані нею збитки або усунення заподіяної шкоди.
Проте, чинне кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство не вказує на стадію коли саме про дані факт (примирення, відшкодування шкоди та/або її усунення) потерпілому та винній особі слід повідомити орган досудового розслідування або суд.
У даній справі водія засуджено за вчинення ДТП за ч. 1 ст. 286 КК України.
Судом апеляційної інстанції вирок суду залишено без зміни.
На вказані рішення засуджений та потерпіла подали касаційні скарги, які вмотивовані тим, що на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду справи в суді було порушено право на звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки час досудового розслідування він із потерпілою примирилися та звернулися до слідчого з клопотанням про закриття кримінального провадження. Натомість слідчим до суду було направлено обвинувальний акт. Також розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі потерпілої, хоча вона бажала бути присутньою в судовому засіданні і просила суд відкласти розгляд справи на іншу дату. При цьому суд за наявності підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності усупереч вимогам ст. 286 КПК України не з`ясував його думки щодо закриття кримінального провадження, а постановив обвинувальний вирок. В свою чергу апеляційний суд не дослідив клопотання обвинуваченого і заяву потерпілої про закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, та безпідставно залишив вирок без змін.
Касаційний кримінальний суд із такими доводами погодився і вказав, що відповідно до матеріалів справи засуджений у своїй апеляційній скарзі просив апеляційний суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з тим, що він уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, визнав свою вину, відшкодував потерпілій матеріальну і моральну шкоду, остання не має до нього претензій матеріального чи морального характеру і вони примирилися з потерпілою.
При цьому на підтвердження вказаного факту останній надав апеляційному суду розписку потерпілої про відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди, а також заяву потерпілої, в якій вона просила апеляційний суд закрити кримінальне провадження у зв`язку з примиренням.
Натомість апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання засудженого, мотивуючи своє рішення тим, що під час досудового розслідування від обвинуваченого та потерпілої не надходило заяв і клопотань щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням сторін, а розгляд провадження в суді першої інстанції здійснювався відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, згідно з якими визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не заперечувалися й не оскаржувалися.
На думку ККС такі висновки апеляційного суду не узгоджуються з положеннями закону України про кримінальну відповідальність, згідно з якими примирення винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій зафіксовано, що потерпілий примирився з винним, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності (чи просить про таке звільнення).
Те, що під час розгляду провадження судом першої інстанції підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України ще не існували (суд до моменту ухвалення вироку не отримав заяву від потерпілої), не позбавляло суд апеляційної інстанції обов`язку дати оцінку тому, чи виникли й існують такі підстави та умови на час апеляційного розгляду.
Отже, апеляційний суд може закрити кримінальне провадження як за матеріалами, що надійшли із суду першої інстанції, так і на підставі нових матеріалів, наданих учасниками процесу або витребуваних самим апеляційним судом.
Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Потерпілий не може оскаржувати судові рішення, пов’язані із виконанням вироків (ВС/ККС № 521/19551/17 від 17.04.2019)
Справа НЕ закривається при постановленні вироку про звільнення особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав (ВС/ККС № 60/18016/15-к від 09.04.2019)
Подача скарг прокурором на судові рішення без відома та згоди особи, звільненої від кримінальної відповідальності, є незаконною (ВС/ККС № 234/14766/17 від 28.03.2019)Особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням із потерпілим, якщо кримінальним правопорушенням потерпілому заподіяна смерть (ВС ВП №439/397/17)
Джерело Протокол