Старший партнер АО ALGIZ Вадим Семенов
Минулий 2020 рік багато кого змусив працювати дистанційно. Торкнулись зміни і судових процесів. Деякі адвокати почали приймати участь в судових процесах дистанційно із застосуванням власних технічних засобів. Цьому також сприяли зміни у ЦПК, КАС та ГПК, які були прийняті на початку 2020 року.
Однак, слід визнати, що не всі адвокати змогли самостійно опанувати такі інструменти як «Електронний суд» та Eаsycon.
Тому вважаю за необхідне викласти невелику «інструкцію» із цього приводу.
Електронний суд – це система, яка дозволяє сторонам направляти до суду документи в електронному вигляді. Посилання: https://cabinet.court.gov.ua
Сервіс Eаsycon(https://vkz.court.gov.ua) дозволяє учасникам судового процесу приймати участь у судових засіданнях дистанційно шляхом відео конференції.
Отримання електронного цифрового підпису
Для використання зазначених систем необхідно мати електронний цифровий підпис (ЕЦП).
Найпростіший спосіб отримання ЕЦП в особистому кабінеті Приватбанку (якщо Ви є клієнтом цього банку).Для цього необхідно:
– зайти в свій кабінет на сайті www.privat24.ua ;
– у вкладці «Бізнес» перейти за посилання «Завантажити сертифікат»;
– перевірити коректність зазначених даних, виправити якщо дані невірні та натиcнути кнопку : «Дані вірні» або «Невірні дані»;
– вигадати пароль електронного ключа;
– зберегти файл із електронним ключем в будь-яку папку на комп’ютері або флеш-носії
Більш детальна інструкція із отримання ЕЦП в Приватбанку доступна за посиланням https://acsk.privatbank.ua/arch/docs/instruction.pdf
Крім того, отримати ЕЦП можна в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів, перелік яких зазначений на сайті https://czo.gov.ua/ca-registry
Використання системи «Електронний суд»
*
Після отримання електронного ключа можна приступати до реєстрації в системі «Електронний суд».
Для цього необхідно:
-
- перейти за посиланням https://cabinet.court.gov.ua та натиснути кнопку «Увійти». Після цього перед Вами з’явиться вікно входу в Електронний суд;
- Натиснути на виділену червону область, вибрати файл із ЕЦП та ввести пароль ЕЦП;
- На сторінці анкетних даних перевірте свої особисті данні, заповніть відсутні та натисніть кнопку «Підтвердити»
Після завершення реєстрації можна приступати до використання Електронного суду
Первинну заяву, наприклад позовну заяву, можна подати в розділі «ЗАЯВИ», натиснувши кнопку «СТВОРИТИ».
Після реєстрації позовної заяви всі процесуальні документи (заяви з процесуальних питань) можна створити, переглянути та подати в розділі «Мої справи», обравши відповідне відкрите провадження та також натиснувши кнопку «СТВОРИТИ ЗАЯВУ»
Всі заяви можна подавати або від свого імені, або в якості представника від імені довірителя.
Якщо заява подається особою як представником, необхідно у відповідному вікні завантажити документ, який підтверджує повноваження (довіреність, ордер)
Всі заяви подаються відповідно до наявних шаблонів, які існують в системі Електронний суд.
Для цього зручніше скористуватись Пошуком шаблона.
Якщо не знайшли потрібну заяву надішліть назву, опис та, за можливості, приклад шаблону на [email protected]. Технічна підтримка Електронного суду додасть його якнайшвидше.
Після вибору необхідного шаблону, Вам необхідно буде пройти декілька кроків для заповнення всіх необхідних реквізитів позивача, відповідача, інших учасників справи.
Після заповнення реквізитів необхідно буде скопіювати та вставити текст позовної заяви. Текст заяви бажано вставляти без реквізитів та переліку додатків, вони будуть сформовані системою автоматично.
Після формування самого тексту позову необхідно завантажити додатки до позову, а саме від скановані документи у pdfчи jpegфайлах. Перед цим раджу правильно визначити найменування файлів, які будуть відображатися у тексті позову в якості додатків.
Система буде пропонувати сплатити судовий збір через сайт, однак, в якості доказу сплати судового збору можна додати сканкопію квитанції або платіжного доручення та пропустити цей крок.
Після формування позовної заяви із додатками її необхідно підписати із застосуванням електронного цифрового підпису.
Система автоматично відправить Вашу позовну заяву до суду і Ви зможете бачити весь хід судового процесу та всі процесуальні документи справи в розділі «Мої справи».
Надалі всі заяви у справі подаються за аналогічною процедурою у розділі «Мої справи» у відповідному провадженні.
Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції
Далі для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно зареєструватися на сайті Easycon.
Це можна зробити за посиланням https://vkz.court.gov.ua/site/signup
На сторінці Реєстрація нового користувача заповніть необхідні поля.
Зверніть увагу на електронну адресу, яку ви вказуєте при реєстрації, вона буде використовуватись у якості логіну. Важливо вказати діючу адресу, тому що саме на цю скриньку будуть надходити повідомлення від адміністратора EASYCON.
Введіть пароль, який буде використовуватись для входу у EASYCON.
Пароль повинен містити не менше 8 символів. Дозволеними символами є: латинські символи (a-z, A-Z), цифри, спеціальні символи. Пароль повинен обов’язково містити одну прописну літеру, одну маленьку літеру та одну цифру. Регістр букв має значення,
тобто paroL123 та ParoL123 – це різні паролі.
Встановіть позначку, що надає Вашу згоду на обробку EASYCON Ваших персональних даних.
Встановіть позначку Я не робот та виконайте запропоноване завдання. Натисніть кнопку Зареєструватись.
Щойно ви створите обліковий запис EASYCON, на вказану під час створення електронну адресу надійде посилання для підтвердження реєстрації.
Щоб підтвердити обліковий запис, просто натисніть посилання в електронному листі.
Якщо ваш обліковий запис не підтверджений, при спробі перейти до замовлення відеоконферец-прийому ви побачите сторінку з проханням підтвердити обліковий запис.
Якщо повідомлення для підтвердження немає серед вхідних листів, перевірте папку «спам» та видалені повідомлення. Якщо лист для підтвердження все ж таки відсутній, ви можете отримати його повторно, натиснувши відповідне посилання на сторінці з проханням підтвердити обліковий запис.
Якщо ви вже зареєстровані:
- Натисніть посилання Вхід у заголовку сторінки EASYCON. Відкриється сторінка авторизації.
- Введіть логін і пароль. Натисніть кнопку Вхід.
***
Якщо ви є власником електронного цифрового підпису, ви можете зареєструвати його в сервісі EASYCON в розділі «Профіль користувача» та надалі використовувати ЕЦП для авторизації у системі.
Для участі в судових засіданнях вимагається авторизація за ЕЦП. Для цього спочатку необхідно зареєструвати свій ключ ЕЦП в сервісі EASYCON та надалі використовувати ЕЦП для авторизації у системі.
Для реєстрації ЕЦП потрібно здійснити наступні кроки:
- Авторизуйтесь у EASYCON за логіном та паролем (посилання Вхід у заголовку сторінки EASYCON)
- Натисніть ім’я користувача в заголовку сторінки (перехід до профілю користувача).
- Оберіть вкладку ЕЦП.
- Натисніть кнопку Зареєструвати новий ЕЦП
- Для перевірки дійсності ключа ЕЦП Вас буде перенаправлено до інтегрованої системи електронної ідентифікації Міністерства цифрової трансформації України id.gov.ua.
- Оберіть спосіб ідентифікації та дотримуйтесь настанов системи ідентифікації.
- Після успішної ідентифікації потрібно натиснути кнопку «Погодитись», післячого Ви повернетесь до EASYCON.
Щоб авторизуватись за допомогою ЕЦП:
- Натисніть посилання Вхід у заголовку сторінки.
- Оберіть вкладку Вхід по ЕЦП.
- Введіть ваш логін (електронну адресу) у сервісі EASYCON.
- Натисніть кнопку Вхід.
- Для авторизації Вас буде перенаправлено до інтегрованої системи електронної ідентифікації Міністерства цифрової трансформації України id.gov.ua.
- Оберіть спосіб ідентифікації та дотримуйтесь настанов системи ідентифікації.
- Після успішної авторизації потрібно натиснути кнопку «Погодитись», після чого Ви повернетесь до EASYCON.
Встановлення відеозв’язку
Перед проведенням сеансу відеозв’язку обов’язково перевірте налаштування відеокамери та мікрофона.
Переконайтесь, що камера та мікрофон на момент встановлення зв’язку не використовуються іншими програмами (наприклад, Skype, або інші програми для встановлення відеозв’язку).
- З основної сторінки натисніть кнопку «Перейти до конференцій» або у заголовку сторінки оберіть пункт меню Мої конференції.
- Чекайте запрошення від секретаря судового засідання приєднатися до конференції. Запрошення з’явиться у вигляді вспливаючого вікна. Необхідно підтвердити участь у судовому засіданні натисканням кнопки «Так».
- Відкриється сторінка відеоконференції.
- Якщо обладнання підключено коректно та браузеру наданий дозвіл на його використання, у вікні з’явиться ваше зображення та зображення залу суду.
- Для того, щоб Вас бачили та чули інші учасники конференції, секретар судового засідання повинен запросити Вас на трибуну. Запрошення з’явиться у вигляді вспливаючого вікна. Необхідно підтвердити запрошення на трибуну натисканням кнопки «Так».
- Після виходу на трибуну Вас будуть бачити і чути інші учасники судового засідання. Відповідно, Ви також будете бачите та чути організатора конференції (зал суду) та тільки тих учасників, яких організатор конференції запросив на трибуну.
- В залежності від стадії судового засідання організатор конференції (секретар суду) може запрошувати та видаляти з трибуну учасників судового засідання в режимі конференції.
- Щоб завершити сеанс зв’язку, натисніть кнопку .
Ви можете керувати зображенням та звуком за допомогою кнопок відключити/включити ваш мікрофон або камеру.
Всі більш детальні інструкції щодо використання сервісу Easycon, в тому числі відео інструкції можна переглянути за посиланням https://vkz.court.gov.ua/site/manual .
***
Слід також додати, що для того, щоб приймати участь в судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції, учаснику справи необхідно за 5-ть днів до дати судового засідання направити до суду відповідну заяву із доказами направлення копії цієї заяви іншим учасникам справи. В заяві слід вказати електронну адресу (емейл), яка використовується особою для авторизації на сайті Easycon.
У випадку відсутності у суду технічної можливості організувати відео конференції судового засідання, суд може відмовити у задоволенні такої заяви.
Автор: адвокат AO«ALGIZ»Вадим Семенов.
Старший партнер АО ALGIZ Вадим Семенов
- Постанова Верховного Суду від 29.01.2019 р. У справі № 466/896/17
«Таким чином, за результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла наступного висновку: за змістом ч. 1 ст. 236 КПК виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК відповідним оперативним підрозділам. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов’язку особистого виконання обшуку. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ».
2. Вирок від 19.11.2019 № 359/3474/17 Бориспільський міськрайонний суд
З огляду на вищевикладене судом безсумнівно встановлено, що під час проведення 04.11.2016 року обшуку в будівлях, що розташовані на земельних ділянках, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, дачне поселення РЕД, що належать ОСОБА_1, у вказаній слідчій дії приймали участь значна кількість оперативних співробітників та працівники спецпідрозділу КОРД, вибухотехнічної служби (спеціалісти), кінологічної служби. Крім того, навіть сторона обвинувачення не заперечувала вказаного факту.
В той же час як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 04.11.2016 року, в ньому відсутні відомості про присутність вищезазначених осіб під час проведення вказаної дії, і вказаний протокол ними не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії. Крім того, як зазначалося вище, зазначення у протоколі неповних відомостей про учасників слідчої дії, є неприпустимими. Ці обставини в сукупності однозначно свідчить про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії — обшук, а тому викликає у суду сумніви у дійсності та вірогідності, викладених у вказаному протоколі відомостей.
Крім того, суд звертає увагу, що обшук проводився, серед інших, за участю осіб, які є працівниками оперативних підрозділів, та не відносяться, згідно п. 25 ч. 1ст. 3 КПК Українидо учасників кримінального провадження, а тому не могли бути запрошені слідчим для проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, відповідно до ч. 1ст. 236 КПК України. Письмове доручення слідчого на їх залучення до відповідної слідчої дії, як того вимагають ст. ст.40,41 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять.
3. Вирок від 11.06.2019 № 387/324/18 Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Однак, під час проведення обшуків в квартирі за місцем проживання обвинуваченого та в торгівельному павільйоні, де ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, органом досудового розслідування не було дотримано зазначених вище норм права, а саме:
— незважаючи на неодноразові заяви обвинуваченого про необхідність забезпечення участі в даних слідчих діях його захисника, а також незважаючи на повідомлення захисника Титаренко Г.С. про те, що вона виїхала на місце події, обшуки були проведені без захисника;
— перед початком виконання обох обшуків слідчий не пред’явив ОСОБА_1 та не надав йому копії ухвали про дозвіл на обшук;
— відеофіксація під час обох обшуків проводилася на особистий мобільний телефон оперативного працівника, при цьому на момент судового розгляду оригінальний примірник технічного носія інформації зафіксованих процесуальних дій не зберігся, чим порушено ч. 3 ст. 107 КПК України;
— відеофіксація обшуку в квартирі була розпочата після того, як учасники даної слідчої дії та працівники спецпідрозділу вже перебували в приміщенні коридору, де пізніше було виявлено гранату з підривником;
— обшук в приміщенні, де було виявлено патрони та наркотичний засіб був розпочатий без будь-якого освітлення (природного чи штучного);
— в обох протоколах обшуків не зазначено всіх осіб, які були присутні під час проведення зазначених слідчих дій.
4. Вирок від 30.10.2019 справа № 632/2265/18 Первомайський міськрайонний суд
«із досліджуваного відеозапису вбачається, що він здійснений таким чином, що у повній мірі не відображає всіх дії осіб, які приймали участь у проведенні обшуку та одночасно знаходилися у різних приміщеннях будинку та різних місцях вказаного домоволодіння дворі, господарських будівлях.
Зокрема, відеозаписом зафіксовані дії слідчого, прокурора та двох оперативних співробітників поліції на початку проведення обшуку в кімнаті житлового будинку у присутності двох понятих, однак не зафіксовані дії інших трьох співробітників поліції, які у цей час знаходилися за межами кімнати, і які увійшли до неї через деякий час разом із обвинуваченим та стали приймати участь в обшуку».
5. Вирок від 07 листопада 2019 року, Фрунзенський районний суд м. Харкова, справа № 645/1774/17-к
«Під час затримання та обшуку ОСОБА_1 не було належним чином забезпечено захисником, в той час як з початку затримання ОСОБА_1 наполягала на цьому, від участі захисника не відмовлялася. Проведення процесуальної дії не було відкладено слідчим до часу прибуття захисника, обраного ОСОБА_1 або до прибуття залученого захисника органу безоплатної правової допомоги. Процесуальні права не вимагають від підозрюваного, якою в даному випадку виступала особа жіночої статі, активного супротиву представникам правоохоронних органів в їх намірах проводити процесуальні дії, в даному випадку проведенню обшуку затриманої особи, без остаточного вирішення її клопотання мати захисника. Нехтуючи клопотанням про захисника з боку ОСОБА_1, яка фактично не погоджувалася із підставами затриманням та не визнавала причетність до вчинення злочину, у період з 16 години 00 хвилин до 16 години 15 хвилин було проведено її обшук, результати якого власним підписом ОСОБА_1 також не погодила, на пропозицію підписати протокол знов наголошувала на відсутності захисника і відмовилася брати участь у процесуальній дії без нього».
6. Вирок від 22.02.2019 № 591/4742/16-к Зарічний районний суд м. суми
«стороною обвинувачення не надано можливості ОСОБА_10 на його вимогу викликати захисника для участі в проведенні обшуків, оскільки він був у кайданках та не мав можливості користуватися мобільним телефоном, не роз’яснено права підозрюваного ОСОБА_10 під час проведення обшуків, близько 30 хв. не допускався захисник до участі в проведенні обшуку автомобіля, а тому суд вважає, що при проведенні зазначених обшуків за місцем проживання ОСОБА_10 та належного йому автомобіля було грубо порушено право на захист підозрюваного».
7. Вирок від 08.11.2019 № 297/667/18 Берегівський районний суд
протоколі обшуку від не зазначену повну характеристику технічного засобу на який здійснювалася фіксація обшуку та носія інформації
відеозапис обшуку у зв’язку із розрядженням батареї (зарядки) припинився перед завершенням слідчої дії
зазначене в протоколі обшуку в частині роз’яснення прав понятим суперечить відеозапису обшуку
особі в якої проводили обшук не були роз’яснені його права та обов’язки, в тому числі і право щодо відмови свідчити проти себе та право особи на захист.
Адвокат Семенов Вадим, АО ALGIZ
Адвокат ALGIZ Вадим Семенов
ГАРАНТІЇ АДВОКАТА ПРИ ПРОВЕДЕННІ У НЬОГО ОБШУКУ.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:
— проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;
— забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності;
— під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії;
— У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.
Відповідно до ст.22 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Таким чином, вважаю правильним зазначення слідчими суддями в ухвалі про обшук адвоката прямої заборони про вилучення документів, які становлять адвокатську таємницю.
Чи можливо проникнення до приміщення адвоката в порядку ст.233 КПК України?
Відповідно до ст.233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.Іноді слідчі не отримуючи ухвалу слідчого судді про обшук, проникають до приміщення адвоката під виглядом рятування майна – документів, які знаходяться в кабінеті адвоката.
Після обшуку адвоката та вилучення необхідних документів, відповідний прокурор звертається до слідчого судді з клопотання про проведення обшуку у адвоката. І слідчі судді, зазвичай, задовольняються подібні клопотання.На мою думку, це грубим порушенням гарантій адвокатської діяльності та вимог ст.233 КПК України.
Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. В той же час, статті 98 та 99 КПК України розділяють поняття речових доказів та документів. Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Тобто, якщо слідчий проникає до кабінету адвоката без ухвали слідчого судді з метою рятування документів адвоката, то це є грубим порушенням як ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та і ст.233 КПК України.
Хотілось би також звернути увагу, що клопотанням про проведення обшуку, крім іншого, повинно містити відомості про:
— індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
— обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати,
— за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.
Відповідно до ст.184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Із цього постають питання: Чи можливо визначати в клопотанні документи, які бажають прокурори вилучити у адвоката, виключно родовими ознаками? Які індивідуальні ознаки документів адвоката повинен вказати прокурор в своєму клопотання про надання дозволу на обшук?
Вважаю, що в такому клопотанні прокурора можуть бути зазначені виключно індивідуальні ознаки документів, а саме дата, номер, назва документів. А враховуючи вимоги статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (заборона вилучати документи, які становлять адвокатську діяльність), зробити це є фактично неможливим.
І на мій погляд, це відповідає принципу рівності сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду доказів. Адже адвокат не має можливості вилучити у сторони обвинувачення документи, які становлять таємницю слідства. Чому тоді прокурор має право вилучати документи сторони захисту?
ГАРАНТІЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НСРД
Відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом.
Аналогічне положення містить ст.258 КПК України, де зазначено, що втручання у приватне спілкування захисника з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
Під втручанням у приватне спілкування КПК розуміє:
1) аудіо-, відеоконтроль особи;
2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.
Як бачимо КПК звузив гарантії адвокатської діяльності до рамок спілкування з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим, в той час як закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розповсюджує гарантії адвокатської діяльності на спілкування адвоката зі всіма клієнтами.
Із цього питання показовим є рішення ЄСПЛ у справі «Michaud проти Франції» («Мішо проти Франції»), заява №12323/11 від 06.12.2012 року:
«118. Отже, в той час як стаття 8 захищає конфіденційність будь-якої «кореспонденції» між особами, вона передбачає посилений захист обміну інформацією між адвокатами і клієнтами. Це підтверджується фактом, що адвокати здійснюють у демократичному суспільстві основоположну місію – захист обвинувачених і підсудних. Зрозуміло, адвокат не може належно здійснювати цю основоположну місію, якщо він не може гарантувати тим, кого захищає, що їхнє спілкування залишиться конфіденційним. Тут йдеться про довірчі стосунки між ними, необхідні для здійснення цієї місії. Від цього залежить також, хоч і непрямо, але неухильно, повага до права підсудного на справедливий судовий розгляд, особливо щодо права кожного «обвинуваченого» не свідчити проти себе».
Також варто звернути увагу на виправдувальний вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08.01.2019 ркоу у справі №559/701/17, де суддя зазначив: «Практика Європейського суду з прав людини у даному питанні категорична — передбачає посилений, привілейований захист обміну інформацією між адвокатами і клієнтами, а відповідно не допускає можливості державі втручатися у дану сферу відносин. Що відповідає і українському законодавству, яке забороняє втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом та на конституційному рівні гарантує адвокатам незалежність. Це означає, що навіть у випадку конфлікту між адвокатом та клієнтом держава не має права втручатись у спілкування та обмін інформацією між ними. Правоохоронним органом заборонено за допомогою адвоката отримувати конфіденційну інформацію щодо клієнта, аналогічно і від клієнта щодо адвоката. В силу прямої заборони втручання у приватне спілкування між адвокатом і підозрюваним, обвинуваченим (ч. 5 ст. 258 КПК України), отримана інформація здобута всупереч процесуальному порядку і визнається судом недопустимим доказом».
ГАРАНТІЇ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ДОПИТУ АДВОКАТА
Відповідно до ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом.
Також згідно ст.65 КПК України не можуть бути допитані як свідки адвокати про відомості, які становлять адвокатську таємницю.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ АДВОКАТА
Відповідно до ст.481 КПК України Письмове повідомлення адвокату про підозру здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
Аналогічна вимога закону міститься в п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що повідомлення про підозру адвоката може бути здійснено виключно Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
Постанова Верховного суду від 19.02.2019 року у справі №349/1487/14-к: «У випадку коли у вчиненні злочину підозрюється особа, щодо якої згідно з приписами ст. 480 КПК передбачено здійснення особливого порядку кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру такій особі повинно бути вручене безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначеними у пунктах 1 — 4 ч. 1 ст. 481 КПК, і здійснення такої дії не може бути передоручене».
Виправдувальний вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08.01.2019 року у справі №559/701/17:
«Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють» (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов’язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз’яснити її зміст.
Повідомлення про підозру — один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена в письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності в кримінальному провадженні, і в такий спосіб з’являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник отримують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов’язків, визначених статтею 42 КПК.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Тож законодавець пов’язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з сукупністю процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).
Наведені три статті не вичерпують зміст діяльності під час повідомлення особі про підозру, бо системне тлумачення норм КПК вказує також на те, що, крім названих дій, під час процесуальної діяльності, пов’язаної зі здійсненням повідомлення про підозру, слідчий та/або прокурор зобов’язані встановити точне місцезнаходження особи та саму особу, якій має бути вручено повідомлення про підозру; роз’яснити права підозрюваному, що є невід’ємним обов’язковим етапом процедури повідомлення про підозру. Причому на прохання підозрюваного після повідомлення про його права слідчий, прокурор зобов’язані детально роз’яснити кожне із вказаних прав (частини друга, третя статті 276 КПК).
Варто зауважити, що право знати та розуміти, в чому особа підозрюється (обвинувачується), є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Так, стаття 6 § 3 a) вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред’явлення особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну та фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Kamasinski (Камазінскі) проти Австрії, § 79; Pelissier і Sassi (Пеліс’є і Сассі) проти Франції [ВП], § 51). Стаття 6 § 3 a) Конвенції визнає за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього та на яких ґрунтується обвинувачення, але й про «характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 59; Penev (Пенєв) проти Болгарії, § § 33 і 42). Обов’язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, та він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію та не повідомляючи про це сторону захисту (Mattoccia (Маточча) проти Італії, § 65).
За результатами аналізу правових норм КПК потрібно розмежовувати: а) підозру як припущення про вчинення особою кримінально караного діяння; б) письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення; в) повідомлення про підозру як комплекс процесуальних дій, який включає в себе складання та вручення повідомлення про підозру, роз’яснення процесуальних прав підозрюваного, суті підозри, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому законодавець на нормативному рівні щодо процесуального порядку повідомлення про підозру вживає терміни «складання», «вручення» та «здійснення» повідомлення про підозру.
Письмове повідомлення про підозру не може набути в процесуальному аспекті якості дійсності, реальності тільки внаслідок створення, складання та погодження його певними уповноваженими суб’єктами кримінального процесу. Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру».
Відповідно до статті 277 КПК письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити, крім іншого, прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення, та підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Проаналізувавши зміст цієї статті, можна зайвий раз переконатися у системному характері дій з повідомлення про підозру. Посада прокурора, який здійснює повідомлення, повинна бути зазначена у цьому процесуальному документі. Той прокурор, який склав повідомлення або його погодив, повинен довести процедуру повідомлення до логічного завершення — сповістити про своє обґрунтоване припущення про вчинення кримінального правопорушення певну особу.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 КПК. Отже, у КПК закріплений єдиний процесуальний прядок повідомлення про підозру будь-якій особі, проте існує категорія осіб, щодо яких процесуальна форма їх повідомлення про підозру ускладнюється, тобто запроваджуються додаткові, порівняно із главою 22 КПК, гарантії, що надаються державою.
Правова природа таких гарантій полягає в тому, що вони не можуть розглядатися як особисті привілеї, а навпаки — мають публічно-правове призначення та служать засобом захисту від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності, політичної репресії, примусового усунення від виконання своїх посадових або професійних обов’язків».
Автор статті: адвокат АО ALGIZ Вадим Семенов
Адвокат АО ALGIZ Вадим Семенов прийняв участь у першому модулі Програми «Адвокат Майбутнього» у складі десятої групи (другої групи третьої сотні) Програми.