Головним при визначенні місця виконання рішення і, заодно, виконавчого округу, має бути зареєстроване, а не фактичне місце проживання боржника.
У справі №160/15005/20 особа позивалася до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційної інстанції із посиланням на стст.6, 9 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» констатував, що саме зареєстроване місце проживання фізичної особи має визначальне значення для цілей визначення місця виконання рішення.
Касаційний адміністративний суд погодився із таким висновком, зазначивши, що приватний виконавець, ухваливши постанову про відкриття виконавчого провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника й за відсутності
належного підтвердження, що останній має чи будь-коли мав майно на території Києва чи фактично там проживав, діяв неправомірно.
Тож у даному випадку відсутні законні підстави для прийняття приватним виконавцем, в/о якого є м.Київ, виконавчого документа і відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи.
Джерело Закон і Бізнес