Фабула судового акту: Норми Кримінального кодексу України передбачають звільнення винної особи від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки.

В свою чергу частина п’ята статті 74 Кримінального кодексу визначає, що особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Отже КК України передбачає два види наслідків застосування строків давності – звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання.

Але ж яку норму суду слід застосовувати у даному випадку та які дії вчиняти? І чи є обов’язковим застосування зазначених норм судом або це є лише його правом?

У даній справі особу засуджено за вчинення ДТП (ч. 1 ст. 286 КК України) до штрафу. Одночасно за вироком суду обвинуваченого звільнено від призначеного покарання в зв`язку із закінченням строків давності та вирішено питання про цивільні позови.

З таким рішенням апеляційний суд погодився.

Однак засудженим на вказані рішення було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що заявлене ним клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності судом першої інстанції невідкладно не розглянуто та його не звільнено від кримінальної відповідальності, а вироком призначено покарання із подальшим від нього звільненням.

Із такими доводами ККС погодився та у своїй постанові про задоволення касаційної скарги зазначив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Згідно матеріалів кримінального провадження, в ході судового розгляду обвинувачений подав до суду першої інстанції клопотання в якому просив кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінчення строків давності.

Однак, усупереч вимогам закону, згідно з якими звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та наявності відповідного клопотання обвинуваченого, обвинуваченого було звільнено у зв`язку із закінченням строків давності не від кримінальної відповідальності, а від призначеного покарання за правилами ч. 5 ст. 74 КК України.

Джерело Протокол