Фабула судового акту: Цивільне процесуальне законодавство як засоби, так би мовити, дисциплінування учасників справи визначає низку санкцій, які є ну дуже неприємними для таких порушників.

Так, наприклад, нормами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Однак внаслідок недоліків законодавчої техніки та невдалого формулювання даної норми неможливо визначити – на якій саме стадії процесу можливо застосувати такий санкційний вплив, оскільки цивільний процес визначає щонайменше дві стадії розгляду справи – підготовче засідання та розгляд справи по суті.

Відповідь на дане питання міститься у постанові Касаційного цивільного суду, яке запропоновано увазі читача.

У даній справі ухвалою суду першої інстанції позовну заяву під час підготовчого засідання було залишено без розгляду з підстав неявки позивача до суду без поважних причин.

Апеляційний суд із такими висновками не погодився, ухвалу скасував, а справу направив до місцевого суду для продовження її розгляду.

Відповідачем до Касаційного цивільного суду подано скаргу, яку вмотивовано тим, що у підготовчому провадженні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. При цьому ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду, що свідчить про помилковість висновків апеляційного суду.

Натомість КЦС із такими доводами не погодився і постанову суду апеляційного суду залишив без зміни.

Приймаючи таке рішення КЦС у своїй постанові послався на те, що підготовче судове провадження — це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це — важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті, що випливає з положень ст. 189 ЦПК України.

Згідно частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

При цьому ст. 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

Джерело Протокол