Фабула судового акта: Позивачем і цій стала первинна профспілкова організація Державного підприємства в особі профспілкового комітету, який просив господарський суд зобов’язати відповідачів — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Фонд державного майна України вчинити дії щодо визначення частки трудового колективу в майні Державного підприємства та визнання недійсним в частині наказ зазначеного.

Ухвалою господарського суду міста провадження у справі було припинено у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Втім, апеляційний господарський суд цю ухвалу скасував і справу направив для продовження розгляду, зазначивши, що оскільки позов заявлено в інтересах трудового колективу, а не в інтересах кожної окремої фізичної особи, справа повинна розглядатись саме господарським суд.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з позицією апеляційного суду, але при цьому сформувала правову позицію наступного змісту.

Ст. 25 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачає, що профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об’єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації. Втім, професійна спілка може представляти фізичну особу — члена трудового колективу в цивільному процесі лише за наявності документів, що підтверджують повноваження представника (довіреності).

Трудовий колектив не має статусу юридичної особи і не може виступати учасником господарського або цивільного процесу. Відповідно, професійна спілка не може виступати представником трудового колективу в господарському чи цивільному процесі, а при зверненні з позовом в інтересах трудового колективу має вважатись такою, що діє від власного імені.

І на завершення, — 11 грудня 2018 року місцевий господарський суд в задоволення позову відмовив повністю, зазначивши, зокрема, що необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи — позивача у справі. За наведених обставин, суд зазначив, що профспілка не є суб’єктом корпоративних правовідносин, оскільки вказані правовідносини виходять за межі трудових та пов’язаних з ними соціально-економічних відносин, повноваження щодо яких покладено на профспілку відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на це суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв’язку з їх безпідставністю та недоведеністю, ненаданням позивачем належних доказів, які б свідчили, що відповідачі порушили його право чи охоронюваний законом інтерес.

Відомості про розгляд справи судом апеляційної інстанції ще не оприлюднені, що не впливає на важливість висновку Великої Палати Верховного Суду.

Джерело Судово-Юридична Газета