Суд має право виправити лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки, а не неправильно призначене покарання. Такий висновок зробив ВС в постанові №127/13656/16-к, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
12 липня 2018 року м.Київ №127/13656/16-к
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — МАТІЄК Т.В.,
суддів: МАЗУРА М.В., ЯКОВЛЄВОЇ С.В. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020010003353, за обвинуваченням
Особи 1, Інформація 1, уродженця с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, жителя Адреса 1, неодноразово судимого, останнього разу — за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2016 за ч.2 ст.185 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2017 Особу 1 засуджено за ч.2 ст.186 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.4 ст.70 КК за сукупністю злочинів до призначеного покарання зараховано покарання, частково відбуте за попереднім вироком суду від 13.07.2016.
Ухвалою того ж суду від 20.03.2017 постановлено виправити описки, допущені в абз.8 та абз.2 мотивувальної та резолютивної частин вироку, зокрема вказано про призначення покарання за сукупністю злочинів згідно із ч.4 ст.70 КК із застосуванням принципу поглинення.
За вироком суду Особу 1 визнано винуватим у тому, що він 5.04.2016 близько 4:10, біля будинку №59 на вул.Келецькій у м.Вінниці завдав Особі 2 удар кулаком в обличчя, від якого остання впала на землю, після чого, погрожуючи потерпілій фізичною розправою, заволодів її ланцюжком із кулоном вартістю 2016,85 грн.
АСВО ухвалою від 14.06.2017 залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника Особи 3 — без задоволення. Цією ж ухвалою апеляційний суд залишив без змін ухвалу місцевого суду від 20.03.2017 про виправлення описки, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Вінницької області.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування цих вимог зазначає, що апеляційний суд, усупереч положенням ст.419 КПК, проігнорував доводи прокурора щодо незаконності ухвали місцевого суду про виправлення описки, якою Особі 1 фактично було призначено покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК шляхом поглинення призначеним покаранням покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2016, тобто погіршено становище обвинуваченого. Таким чином, місцевий суд ухвалою змінив свій же вирок, чим перебрав на себе функції апеляційного суду, а останній залишив це порушення поза увагою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ст.433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновків суду про доведеність винуватості Особи 1, правильності кваліфікації його дій прокурор у касаційній скарзі не оспорює. Не оспорює він і рішення апеляційного суду з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м’якості.
При цьому доводи прокурора про допущене апеляційним судом істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими з огляду на таке.
За ст.370 КПК, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції 10.03.2017 ухвалив вирок, яким визнав винним Особу 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК, призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ч.4 ст.70 КК за сукупністю злочинів до призначеного покарання зарахував покарання, частково відбуте за попереднім вироком суду від 13.07.2016.
Отже, місцевий суд обмежився лише зарахуванням покарання за попереднім вироком, проте покарання Особі 1 за ч.4 ст.70 КК не призначив, а також не повідомив про необхідність призначення остаточного покарання (з вказівкою його розміру) за сукупністю злочинів у мотивувальній частині вироку.
Постановлена місцевим судом ухвала від 20.03.2017, якою внесено зміни до вироку цього ж суду в частині призначення покарання за сукупністю злочинів згідно із ч.4 ст.70 КК із застосуванням принципу поглинення, про що у вироку сказано не було, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, не ґрунтується на законі, оскільки, виходячи з положень ст.379
КПК, суд має право виправити в судовому рішенні лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки. Питання щодо неправильного застосування норм кримінального закону та призначення покарання, допущеного судом першої інстанції, віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції і не є опискою, яку місцевий суд може виправити самостійно.
Цього не врахував апеляційний суд, який не виправив помилки місцевого суду, у зв’язку із чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі чч.1, 2 ст.438 КПК як така, що постановлена з істотними порушеннями кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження — призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді суду необхідно врахувати зазначене і з дотриманням вимог кримінального процесуального закону ухвалити законне, обґрунтоване і належним чином вмотивоване рішення.
Керуючись стст.433, 434, 436, 441, 442 КПК, п.4 §3 розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14.06.2017 щодо Особи 1 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.