До вирішення заяви про його відвід суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов’язаних із подальшим рухом справи. Такий висновок зробив ВС в постанові №495/11830/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

8 липня 2020 року м.Київ №495/11830/18

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СИНЕЛЬНИКОВА Є.В.,
суддів: ОСІЯНА О.М., САКАРИ Н.Ю., ХОПТИ С.Ф., ШИПОВИЧА В.В. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12.12.2019,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У грудні 2018 року Особа 1 звернувся до суду із позовом до селянського фермерського господарства «Тетяна», державного реєстратора Білгород — Дністровської районної державної адміністрації Тураєва Ю.В. про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Разом із позовною заявою Особою 1 було подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони СФГ «Тетяна» вчиняти певні дії, а саме, до ухвалення рішення по справі використовувати для будь-яких потреб та користуватись земельною ділянкою площею 14, 4942 га, кадастровий №*, що розташована за Адресою 1 .

Заяву обґрунтовано тим, що предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 7.07.2017 №26, укладеного між Особою 1 та СФГ «Тетяна», згідно якого в оренду передано земельну ділянку площею 14, 4942 га, кадастровий №*. Вважав, що оспорюваний правочин вчинено поза межами необхідного обсягу цивільної дієздатності сторін та відсутності волевиявлення позивача на укладення цього договору оренди. Посилаючись на те, що внаслідок використання на підставі оспорюваного правочину відповідачем належної йому земельної ділянки можуть бути втрачені її якісні природні властивості, вважав що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7.02.2019 задоволено заяву Особи 1 про забезпечення позову. Заборонено СФГ «Тетяна» використовувати для будь-яких потреб та користуватись земельною ділянкою площею 14,4942 га, кадастровий №*, яка розташована за Адресою 1, до ухвалення рішення у справі.

Судом враховано пов’язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідність виду забезпечення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою ОАС від 12.12.2019 апеляційну скаргу СФГ «Тетяна» задоволено, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайсуду від 7.02.2019 про забезпечення позову скасовано та відмовлено у задоволенні заяви Особи 1 про забезпечення позову.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів виходила з того, що позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб, а посилання лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову апеляційний суд вважав неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій в січні 2020 року до ВС, Особа 1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову ОАС від 12.12.2019, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано зокрема тим, що в порушення вимог ч.2 ст.40 ЦПК заява про відвід членам колегії суддів, отримана Одеським апеляційним судом 11.12.2019, в судовому засіданні 12.12.2019, за результатами якого прийнято оскаржувану постанову, розглянута не була. Вважає, що розгляд апеляційним судом справи із вказаними порушеннями процесуального закону, свідчить про її незаконність.

У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано <…>.

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Згідно з ч.3 ст.34 ЦПК перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

11.12.2019 до ОАС надійшла заява Особи 1 від 9.12.2019 про відвід суддям-учасникам колегії з підстав, визначених ст.36 ЦПК, в обґрунтування якої заявник посилався на сумніви в неупередженості та об’єктивності суддів.

У ч.1 ст.36 ЦПК визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

З підстав, зазначених у стст.36, 37 і 38 ЦПК, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено

відвід учасниками справи (ч.2 ст.39 ЦПК).

За змістом ч.3 ст.39 ЦПК відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом 10 днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у ст.40 ЦПК відповідно до якої (в редакції на час подання 11.12.2019 заяви про відвід) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов’язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені ч.3 ст.39 ЦПК, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.

При цьому відповідно до вимог ч.11 ст.40 ЦПК за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Однак в порушення зазначених вимог ЦПК заява Особи 1 про відвід колегії суддів, отримана апеляційним судом 11.12.2019, не була розглянута в судовому засіданні 12.12.2019.

Після одержання 11.12.2019 заяви Особи 1 про відвід апарат суду мав достатньо часу для передачі вказаної заяви колегії суддів до початку судового засідання 12.12.2019.

У наданих касаційному суду матеріалах справи №495/11830/18 наявна копія акту, складеного помічником судді, про те, що заява Особи 1 за вхідним №27070/19 про відвід колегії суддів виявлена нею 13.12.2019 та в той же день передана судді АС Ващенко Л.Г.

Однак вказаний акт, складений помічником судді, не свідчить про дотримання судом передбаченого ст.40 ЦПК порядку вирішення заявленого відводу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб’єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об’єктивним у цій справі, та (i) об’єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Проте між суб’єктивною та об’єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а також може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб’єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium).

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки колегія суддів до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.

До аналогічних висновків дійшов ВС в постанові від 27.05.2020 по справі №2-18/11 (провадження №61-12956св19).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.411 ЦПК судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні заяви про забезпечення позову та обґрунтованості заявленого Особі 1 відводу, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова ОАС від 12.12.2019 не відповідає вимогам ст.263 ЦПК та прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування на підставі п.1 ч.1 ст.411 ЦПК з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись стст.400, 402, 411, 416, 418, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 12.12.2019 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.