Дозвіл на затримання з метою приводу є тимчасовим примусовим заходом. Тому він може не підлягати апеляційному оскарженню, оскільки у підозрюваного є інші можливості судового захисту.

Такого висновку дійшов Конституційний Суд у рішенні від 17.03.2020 №5-р/2020. Цю справу ініціював екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков, уважаючи, що окремі положення ч.5 ст.190, п.1 ч.1, ч.3 ст.309 Кримінального процесуального кодексу суперечать Конституції.

Проте, як зазначив КС, ці положення, навпаки, спрямовані на недопущення затягування розгляду питання про обрання запобіжного заходу, а також на запобігання порушенню розумних строків кримінального провадження. Відтак, на думку Суду, заборона на оскарження відповідних ухвал обумовлена необхідністю забезпечення раціональної процедури.

Водночас, як зауважено в рішенні, це не позбавляє підозрюваного, обвинуваченого права на судовий захист. Зокрема, існує можливість подати заперечення під час підготовчого провадження. До того ж, дія такої ухвали прямо залежить, зокрема, від поведінки самого підозрюваного чи обвинуваченого. Адже вона втрачає силу з моменту його з’явлення до слідчого судді чи суду.

Тож немає сенсу в оскарженні, якщо достатньо просто прийти в суд.

Джерело Закон і Бізнес