УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ. Обґрунтування виправдувальних вироків. Судова практика

адвокат Вадим Семенов

адвокат Вадим Семенов

Переконаний, що для належного захисту осіб адвокату обов’язково необхідно бути обізнаним щодо останньої судової практики щодо розгляду справ, схожих зі справою його клієнта.

Тому наводжу свою добірку судової практики виправдувальних вироків за статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків).

 

Виправдувальний вирок від 08.10.2020 № 761/18549/15-к Шевченківський районний суд м. Києва

Доводи суду:

  1. У постановах Верховного Суду від 17.01.2018 р. у справі № 2а-9880/12/1370 та від 24.01.2018 р. у справах № 2а-11097/12/2070, № 2а-6341/12/2070 та № 826/3446/13-а зазначено, що факт нікчемності правочинів або визнання їх недійсними і такими, що не відповідають закону, зокрема вимогам статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, має бути визнано в судовому порядку.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а встановлення актом перевірки нікчемності правочину перебуває за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства.

Доказів того, що в судовому порядку приймалися рішення про визнання вказаної вище угоди недійсною, стороною обвинувачення суду не надано.

  1. Судовий експерт стверджує, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з іншим підприємством підтверджуються за умов, що органом досудового розслідування встановлено факт відсутності реальних господарських операцій.

Але, недійсність (безтоварність) операцій з придбання товарів (робіт, послуг) не знайшла підтвердження під час судового розгляду.

  1. Твердження прокурора про відсутність у підприємства трудових, матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, використовуючи які можна здійснювати господарську діяльність, а також відсутність підприємств, які б здійснювали постачання товару (надання послуг, виконання робіт) не свідчить про недійсність (безтоварність) операцій з придбання підприємством товарів (робіт, послуг) у іншого підприємства, оскільки стороною обвинувачення не досліджена можливість залучення матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод з іншими контрагентами/суб’єктами господарювання.
  2. Будь-яких доказів, на підтвердження цих обставин та наявності умислу у обвинуваченого на використання завідомо неправдивих первинних фінансово-господарських документів під час складання бухгалтерського обліку та податковій звітності підприємства, суду не надано. Органом досудового розслідування не доведена обізнаність обвинуваченого про факт підроблення підпису від імені директора підприємства-контрагента, з яким був укладений договір.
  3. У рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви №46632/13 і №28671/14) Європейський суд з прав людини підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила — обмежуватися даними конкретного провадження.

Тому рішення суду в іншій справі, яким встановлено факт здійснення іншою особою фіктивного підприємництва, не є доказом на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК, відповідно до положень ст. 84 КПК.

 

Виправдувальний вирок від 21.10.2019 № 210/2250/13-к Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Доводи суду:

  1. Податкові повідомлення-рішення на підставі акту за результатами документальної позапланової виїзної перевірки підприємства не були прийняті контролюючим органом, та не були винесені, отже податкове зобов’язання не узгоджене. Оскільки не було податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, якщо вони не оскаржені, накладається штраф, який при наявності грошових коштів на рахунку повинен бути вчасно сплачений, для того, щоб не було податкового боргу. Якщо штраф при наявності грошових коштів на рахунку не сплачений, саме тоді настає умисел на ухилення від сплати податків, за що передбачена кримінальна відповідальність. Отже підприємство не було боржником, а обвинувачений не мав податкового боргу, який необхідно було вчасно внести до державного бюджету.
  2. Стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б, що обвинуваченому при отриманні даних документів було відомо, що первинні документи підприємства-контрагента підписані не директором контрагента, а іншою особою, тим більше, жодним допустимим доказом, це не підтверджується.
  3. Суд прийшов до висновку, що податкова перевірка підприємства, результати якої оформлено Актом від 12.02.2013 року та судова економічна експертиза, що проводилась на підставі постанови слідчого, і результати якої викладено у Висновку судової економічної експертизи від 25.03.2013 року, проводились в умовах безпідставного неврахування первинної бухгалтерської документації по взаємовідносинам підприємства з контрагентами, що не відповідає завданням кримінального провадження, порушує принцип законності кримінального провадження шляхом штучного створення доказової бази обвинувального спрямування

 

Виправдувальний вирок від 15.02.2019 № 569/6727/15-к Рівненський міський суд

Доводи суду:

 

  1. Підприємство оскаржило податкові повідомлення-рішення до суду. Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення скасовані судом, а по останній документальній перевірці товариства взагалі не виносилися, то сума грошового зобов’язання вважається неузгодженою, податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України вважається відкликаною, а нарахована сума податків не є податковим боргом у розумінні п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.
  2. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили здійснення товариством господарських операцій. Жоден з допитаних судом свідків не вказав на відомі йому факти умисного ухилення від сплати податків обвинуваченим.
  3. Наказ про проведення документальної перевірки, судом визнано протиправним та скасовано. Рішення набрало законної сили. Як наслідок сама перевірка та висновки акта є неналежним та недопустимим доказом, який за своєю правовою природою не створює жодних юридичних наслідків.

 

Виправдувальний вирок від 20.11.2018 № 361/2189/15-к Броварський міськрайонний суд

Доводи суду:

  1. Чинним законодавством України, податкові органи не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), тому зазначення таких висновків без будь-якого зв’язку з податковими зобов’язаннями суб’єкта підприємницької діяльності, донарахування визначених податковим органом податків — є намагання перебрати на себе функцій судової влади.
  2. Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише судом. Однак в ході судового розгляду, прокурором не надано доказів, що вищевказані правочини визнані судом нікчемними та неправомірними і скасовані.
  3. Допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення не підтверджують обвинувачення особи в тому, що він достовірно знав, що операції фінансово-господарської діяльності, щодо придбання робіт, послуг у підприємства-контрагента не відповідають дійсності
  4. Наявність довідки податкової про відсутність податкової заборгованості свідчить про відсутність події злочину.
  5. Рішенням адміністративного суду податкові повідомлення- рішення визнанні протиправними та скасовані

 

Виправдувальний вирок від 22.10.2018 № 325/22/14-к Приазовський районний суд

Доводи суду:

  1. Постановами адміністративного суду скасовані податкові повідомлення-рішення
  2. Згідно довідки від 12.02.2013 року № 261, яка містить підписи заступника начальника — начальник Приазовського відділення Приморської МДПІ та старшого державного податкового інспектора сектору погашення податкового боргу та скріплена печаткою Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, платник податків станом на 11 лютого 2013 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів
  3. Експерт прийшов до висновку про можливе не нарахування та несплату податків обвинуваченим лише при умові доведеності безтоварних операцій з відповідними підприємствами-контрагентами. А оскільки безтоварність операцій між зазначеними суб’єктами господарської діяльності не знайшла підтвердження в ході судового розгляду, висновки експерта про несплату податків не може бути прийняті судом до уваги.
  4. Свідки підтвердили факти здійснення господарських операцій
  5. Судом встановлено, що всі придбані товарно-матеріальні цінності були своєчасно та у повному обсязі оприбутковані. Крім того, чинне законодавство не зобов’язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
  6. З ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
  7. Будь-яких доказів на підтвердження цих обставин та наявності умислу у обвинуваченого на використання завідомо підроблених документів, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документі, які він надавав до податкових органів, суду не надано.
  8. У справі Булвес А.Д. проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податку. Тобто, добросовісний платник податку не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів. Таким чином, на обвинуваченого, не може покладатися відповідальність за те, що первинні бухгалтерські документи з боку його контрагентів підписані не тими особами, які в них зазначені.

Інші проаналізовані виправдувальні вироки схожі вищезазначеним.

Таким чином, резюмуючи, можна зробити висновок, що в більшості випадків суди в основу виправдувальних вироків вкладають на наступне:

  • наявність рішень адміністративних судів про скасування податкових повідомлень-рішень;
  • покази свідків про реальність господарських операцій;
  • висновки судово-економічних експертиз щодо несплачених сум податків складаються за «умови доведення фіктивності господарських операцій»;
  • оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише судом. Податкові органи не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними);
  • рішення суду в іншій кримінальній справі, яким встановлено факт здійснення іншою особою фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), не є доказом на підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу;
  • добросовісний платник податку не має зазнавати негативних наслідків через порушення податкового законодавства з боку його контрагентів;
  • відсутність умислу у обвинуваченого на використання завідомо неправдивих первинних фінансово-господарських документів;
  • відсутність у підприємства заборгованості зі сплати податків, зборів (довідка податкової).

 

автор Вадим Семенов

адвокат, старший партнер АО «ALGIZ»

Адвокат АО ALGIZ Олександр Козлов взяв участь у круглому столі на тему «Чи не забагато прав у адвокатів?»

Днями керуючий партнер АО ALGIZ Олександр Козлов взяв участь у круглому столі на тему «Чи не забагато прав у адвокатів?».

Дискусію було  присвячено питанням порядку захисту професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, а також питанням притягнення адвоката до кримінальної відповідальності.

Нагадаємо, що Олександр Козлов також  є діючим Головою Комітету захисту професійних прав адвокатів РАОО.

Круглий стіл було організовано Комітетом захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при Національній Асоціації адвокатів України.

Участь у дискусії взяли Голова Національної Асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітова Л.П., заступник Керівника Офісу Президента України Рябошапка Р.Г., представники рад адвокатів з регіонів.

 

 

Харьковские правозащитники назвали неприемлемые нормы законопроекта № 9055

Украинский Хельсинский союз по правам человека и Харьковская правозащитная группа выступили с общим заявлением по поводу президентского законопроекта № 9055 «Об адвокатуре и адвокатской деятельности».

Наряду с позитивными изменениями (как доступ к реестрам. право инициировать следственные действия и др.) законопроект содержит ряд неприемлемых норм, — считают правозащитники.

По их мнению, нельзя допустить принятия норм, предусматривающих:

— введение ответственности за злоупотребление процессуальными правами через частные определения суда, в частности, за заявление заведомо необоснованного отвода, что нарушает права участников уголовного производства заявлять отвод, а также вводит понятие двойного взыскания в отношении адвоката, кроме предусмотренного действующим законом;

— отнесение к подследственности Государственного бюро расследований осуществления досудебного расследования преступлений, совершенных адвокатом, что не входит в компетенцию ГБР;

— исключение из текста закона понятия «конфликт интересов», несмотря на обязанность соблюдения такого принципа осуществления адвокатской деятельности, а также рекомендации Венецианской комиссии: определить содержание принципа «избежания конфликта интересов», о чем указано и в пояснительной записке к проекту;

— введение ответственности за злоупотребление правом на адвокатский запрос и дополнительного требования относительно указания цели его направления и др.

Источник ЮРЛИГА

 

 

 

Партнер ALGIZ Александр Козлов выступил с докладом о защите прав адвокатов

15 сентября 2018 года управляющий партнер АО «ALGIZ» Александр Козлов принял участие в семинаре «Практика и методология доказывания в делах по КУоАП в аспекте статьи 130» и экспертной дискуссии, посвященной защите прав адвокатов.

Организаторами семинара выступили Совет адвокатов Одесской области и участники программы «Адвокат Будущего».

В ходе дискуссии Александром Козловым были освещены актуальные вопросы в сфере защиты профессиональных прав адвокатов, а также отмечены наиболее систематические виды нарушений.

В частности, регулярно привлекает к себе значительное внимание не предоставление адвокату информации и копий документов на его адвокатский запрос.

На протяжении 2017 года Советом адвокатов Одесской области было составлено 43 протокола об административном нарушении и направлено вместе с материалами в суд (общее количество заявлений – 97). Но только по 7 протоколам суд пришел к выводу о совершении административного правонарушения и привлек должностное лицо к административной ответственности за не предоставлении адвокату запрашиваемых данных.

В течение первой половины 2018 года в Совет адвокатов Одесской области поступило 61 заявление адвокатов, в соответствии с которыми был составлен 31 протокол об административном нарушении. При этом, только по 4 протоколам суд пришел к выводу о совершении административного правонарушения и наложил административное взыскание.

Не менее распространёнными являются нарушения гарантий адвокатской деятельности во время уголовного производства в отношении адвокатов, в особенности, в ходе проведения процессуальных действий.

За 2017 год представителями Совета адвокатов Одесской области был осуществлен 31 выезд на следственные действия, которые проводились в отношении адвокатов, а за первое полугодие 2018 года – 10 выездов.

На протяжении 2017 года в Совет адвокатов Одесской области поступило 14 обращений адвокатов о нарушении их профессиональных прав. По 6 обращениям Советом адвокатов Одесской области были направлены уведомления в правоохранительные органы об уголовном правонарушении по ст.ст. 397-398 УК Украины.

При этом, согласно информации Прокуратуры Одесской области, из общего количества уголовных производств по ст. 397-400 УК Украины за 2017 год (20), только одно закончилось направлением обвинительного акта в суд.

В период первой половины 2018 года в Совет адвокатов Одесской области поступило 8 таких обращений адвокатов о нарушении их профессиональных прав, по 3 из которых Советом адвокатов Одесской области были направлены уведомления в правоохранительные органы об уголовном правонарушении по ст. 397 УК Украины. Ни одно не закончилось направлением обвинительного акта в суд.

В качестве выводов, Александр Козлов подчеркнул необходимость внесения изменений в профильный закон, а также обратился к коллегам с предложением подумать о создании новых инструментов защиты профессиональных прав адвокатов.