Основания привлечения государственных органов к ответственности

Суть дела: ООО «Информационно-торговый дом ЛС» обратилось с иском к Офису Генерального прокурора, Прокуратуре в области, Национальной полиции Украины, Главному управлению Национальной полиции в области и Государственной казначейской службы Украины о взыскании ущерба в размере 37 441 610 грн.

Местный и апелляционный суды отказали в удовлетворении иска.

Суды исходили с того, что имущество было передано на ответственное хранение ПАО «Креатив», поэтому именно на это лицо возложена обязанность сохранности имущества и возвращения его владельцу.

В кассационной жалобе ООО «Информационно-торговый дом — ЛС» указал, что возмещение причиненного преступлением истцу ущерба находится в прямой причинной связи с действиями органов прокуратуры и досудебного следствия — в результате их противоправной бездеятельности истец лишен возможности возместить ущерб в размере 37 441 610 грн причиненный преступлением, чем указанные органы причинили истцу ущерб в таком же размере.

Коллегия судей Хозяйственного суда ВС оставила решения судов предыдущих инстанций без изменений, указав следующее.

Соответствующее постановление по делу № 912/1374/19 ВС принял 17.09.2020. С его полным текстом можно ознакомиться в системе анализа судебных решений VERDICTUM, которую можно протестировать здесь.

Судами предыдущих инстанций установлено, что в связи с невозвратом хранителем указанного имущества, истец обратился в хозяйственный суд с соответствующим иском и постановлением Днепропетровского апелляционного хозяйственного суда от 05.10.2015 по делу № 912/2256/15, которое вступило в законную силу, были удовлетворены исковые требования ООО «Информационно-торговый дом — ЛС» к ПАО «Креатив» и обязано вернуть имущество — семена подсолнечника в количестве 3 983,150 тонн стоимостью 37 441 610 грн.

Также, Хозяйственным судом Кировоградской области рассматривалось дело № 912/1724/15 по иску ООО «Информационно-торговый дом — ЛС» к ПАО «Креатив» о взыскании задолженности в общей сумме 47 308 450,93 грн и по встречному иску ПАО «Креатив» к ООО «Информационно-торговый дом — ЛС» о взыскании с последнего 2 505 265,82 грн задолженности по оплате услуг хранения по заключенным между сторонами договорам ответственного хранения продукции и 1 458 326,49 грн штрафа. Однако, ООО «Информационно-торговый дом — ЛС» отказался от исковых требований и такой отказ был принят определением Хозяйственного суда Кировоградской области от 11.10.2016. Этим же определением суда первой инстанции по делу № 912/1724/15 было принято отказ и от встречного иска и прекращено производство по делу.

ВС указал, что спор о возмещении убытков уже был решен в рамках дел № 912/2256/15 и № 910/9131/16.

Верховный Суд отметил, что судами первой и апелляционной инстанций установлено, что из представленных истцом документов в подтверждение своих исковых требований не усматривается противоправность действий органов прокуратуры и досудебного расследования, следствием которых было причинение истцу убытков. Также не установлено наличия причинно-следственной связи между действиями органов прокуратуры и досудебного расследования и причинением истцу убытков в определенном им размере.

Источник ЮРЛИГА

Докази, що знімають підозру, не впливають на обґрунтованість першого затримання

Причини для підозри встановлюються перед затриманням. Тож усі докази, які в подальшому долучаються до справи, не можуть заднім числом визнати підозру безпідставною. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини.

Схожий на збоченця

У 2002 р. в Стамбулі відбулася серія випадків сексуального насилля над одними дітьми та спроби викрадення інших. Білал Акилдиз зовнішньо був схожим на фоторобот підозрюваного. Це стало головною причиною його затримання.

У ході слідства малолітні потерпілі та їхні батьки впізнали в ньому кривдника. На думку псевдонасильника, на вибір тих людей вплинули ЗМІ, зокрема публікації в них про збоченця. Аналіз ДНК не підтвердив збігу біологічного матеріалу Б.Акилдиза з наявними у справі. Чоловіка виправдали, але ганебного тавра педофіла важко позбутися.

Вийшовши на волю, Б.Акилдиз не зміг змиритися з незаконним, на його думку, затриманням і перебуванням під вартою. За його словами, під час ув᾽язнення його честь і гідність були приниженими. Тому колишній підозрюваний звернувся до суду.

У першій інстанції його позов відхилили, судді вважали, що виправдувального рішення достатньо. Лише в касаційній інстанції він отримав невелику компенсацію ($570).

Чоловік подав ще одну позовну заяву, в якій нарікав на те, що під час слідства його особу було розкрито. Як наслідок, репутація була знищена. У публічному просторі до нього пристало кліше «збоченець із Умранії». Тож він вимагав компенсації за моральну шкоду в розмірі $10 тис.

Невгамовний заявник

Компенсацій від турецької влади виявилося замало. У Страсбург Б.Акилдиз поскаржився на те, що арешт був незаконним, бо ж підозра не відповідала критерію розумності. Зачепив заявник у скарзі й некомпетентних правоохоронців, які помилково в протоколі затримання приписали йому судимість, а також порушили правила процесуального впізнання.

Уряд Туреччини наполягав на тому, що права заявника були поновлені компенсацією. Компенсація за незаконне затримання також була присуджена, але касаційну скаргу він подавав не стосовно того, що рішення суду не захистило його прав, а відносно грошової частини. Б.Акилдиза не задовольнила лише сума. Більше того, на думку урядовців, він не може вважатися потерпілим, бо ж поряд із компенсацією суд визнав, що його права були порушені. Турецькі ліри мали би полегшити страждання.

Євросуд не погодився, що влада визнала порушення права заявника на свободу. Присудження компенсації було автоматичним наслідком виправдання, тому такі дії не можуть свідчити про поновлення прав, гарантованих у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відносно судимості потерпілого, яку йому додали в рукописному протоколі, то Суд дійшов до висновку, що це був канцелярський казус, який потім виправили.

Нарешті, скарга на те, що процедура впізнання була проведена з порушенням норм процесуального законодавства, не була підтримана у Страсбурзі. Твердження Б.Акилдиза, що впізнання проводилося за участю правоохоронців у штатському, яких, імовірно, вже бачили батьки потерпілих, з’явилося тільки в скарзі до ЄСПЛ. Натомість раніше заявник не вказував на таку деталь під час судового розгляду.

Керуючись матеріалами розслідування, в яких не було виявлено ніяких порушень у порядку проведення процедури впізнання, скаргу щодо некомпетентності правоохоронців Суд визнав неприйнятною.

Що ж до того, чи була підозра обґрунтованою, то 6 із 7 суддів ЄСПЛ відзначили, що з огляду на значну зовнішню схожість потерпілого з фотороботом реального злочинця правоохоронці не могли відреагувати по-іншому. Сам Б.Акилдиз погоджувався, що він схожий на фоторобот. У процесі впізнання діти, батьки та свідки невдалих замахів на викрадення підтвердили, що бачили чоловіка, дуже схожого на підозрюваного.

Стосовно результатів експертизи, яка фактично зняла підозри з чоловіка, то вона була зроблена вже після арешту. Суд уважає, що подальші виправдувальні докази не можуть заднім числом ставити під сумнів ті докази, якими керувалися правоохоронці під час затримання.

Тож у рішенні від 15.09.2020 у справі «Bilal Akyıldız v. Türkey» Суд не виявив порушень ст.5 конвенції. У задоволенні претензій до держави було відмовлено.

Джерело Закон і Бізнес

Особенности рассмотрения избирательных дел судами

Пятый апелляционный административный суд разъяснил особенности рассмотрения избирательных дел судами.

Напомним, споры относительно правоотношений, связанных с избирательным процессом или процессом референдума (избирательные споры), подлежат рассмотрению в порядке административного судопроизводства.

Юрисдикция

Местным общим судам как административным судам подсудны административные дела, в том числе связанные с избирательным процессом по (п. 2 ч. 1 ст. 20 КАС Украины):

обжалование решений, действий или бездействия участковых избирательных комиссий, членов этих комиссий по местонахождению соответствующей комиссии;
уточнение списка избирателей;
обжалование действий или бездействия СМИ, информационных агентств, предприятий, учреждений, организаций, их должностных и служебных лиц, творческих работников средств массовой информации и информационных агентств, нарушающих законодательство о выборах и референдуме;
обжалование действий или бездействия кандидата в депутаты сельского, поселкового совета, кандидатов на должность сельского, поселкового головы, их доверенных лиц по местонахождению территориальной избирательной комиссии, которая зарегистрировала кандидата.
Окружным административным судам подсудны административные дела, связанные с избирательным процессом относительно:

обжалования решений, действий или бездействия территориальных (окружных) избирательных комиссий по подготовке и проведению местных выборов по местонахождению соответствующей комиссии;
обжалования решений, действий или бездействия органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, их должностных и служебных лиц по их местонахождению;
исковых заявлений по другим вопросам, определенным статьей 276 КАС Украины, а именно по делам об обжаловании действий или бездействия кандидатов, их доверенных лиц, партии/блока, местной организации партии, их должностных лиц, по месту совершения действия или месту, где это действие должно быть совершено.

В случае если:

— дело в отношении связанных требований территориально подсудно разным местным административным судам, то его рассматривает один из этих судов по выбору истца;

— дело в отношении одного из требований подсудно окружному административному суду, а по другому требованию (требованиям) — местному общему суду как административному суду, такое дело рассматривает окружной административный суд;

— дело в отношении одного из требований подсудно апелляционному административному суду, а по другому требованию (требованиям) — местному административному суду, такое дело рассматривает апелляционный административный суд.

Апелляционному административному суду в апелляционном округе, включающем город Киев, как суду первой инстанции подсудны дела об обжаловании решений, действий или бездействия Центральной избирательной комиссии, кроме установления результатов выборов, члена этой комиссии, имевших место в пределах избирательного процесса.

Верховному Суду как суду первой инстанции подсудны дела по обжалованию решений, действий или бездействия Центральной избирательной комиссии относительно установления ею результатов выборов.

Сроки обращения
Общий срок подачи искового заявления в суд по защите избирательных прав граждан составляет 5 дней со дня принятия решения, совершения действия или допущения бездействия.

Однако исковые заявления относительно:

решений, действий или бездействия участковой избирательной комиссии, членов этой комиссии, которые имели место в день голосования и при подсчете голосов и установлении результатов голосования, могут быть поданы в двухдневный срок со дня принятия решения, осуществления действия или допущения бездействия (ч. 8 ст. 273 КАС Украины);
уточнения списка избирателей подается не позднее чем за 2 дня до дня голосования (ч. 3 ст. 274 КАС Украины).
Апелляционные жалобы на судебные решения по избирательным делам могут быть представлены в двухдневный срок со дня их оглашения, а на судебные решения, принятые до дня голосования, — не позднее чем до 4:00 дня начала голосования (до 4 утра).

Днем подачи искового заявления или апелляционной жалобы считается день поступления в соответствующий суд. Сроки подачи исковых заявлений в избирательных делах не могут быть возобновлены. Поэтому исковые заявления, апелляционные жалобы, поданные после окончания этих сроков, суд оставляет без рассмотрения.

Сроки рассмотрения судом
По общему правилу, суд решает дела, связанные с избирательным процессом, в двухдневный срок после поступления искового заявления.

Исключения:

— дела, поступившие до дня голосования, решаются в двухдневный срок, но не позднее чем за 2 часа до начала голосования (до 6 утра);

— дела, поступившие в день голосования, решаются до окончания голосования;

— дела, поступившие в день голосования, но после окончания голосования, решаются в двухдневный срок после поступления искового заявления;

— дела относительно уточнения списка избирателей решаются в двухдневный срок после поступления искового заявления, но не позднее чем за 2 дня до голосования, если исковое заявление поступило за два дня до дня голосования — безотлагательно (суд немедленно решает вопрос об открытии производства, проводит подготовительные действия, вызывает участников дела и проводит судебное рассмотрение дела).

Суд апелляционной инстанции рассматривает дело в двухдневный срок после окончания срока на обжалование.

Суды не могут рассматривать избирательные дела по правилам упрощенного искового производства, однако при наличии оснований такие дела могут быть рассмотрены в порядке письменного производства.

Суд по результатам апелляционного рассмотрения не может возвращать дело на новое рассмотрение (ч. 2 ст. 272 ​​КАС Украины).

Источник Юридическая Практика

Висновок ВС щодо передачі винної особи на поруки при реальній сукупності злочинів

Фабула судового акту: За положеннями статті 33 Кримінального кодексу України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

При цьому сукупність злочинів поділяється на два види – ідеальну, при якій особа одним діянням вчиняє одночасно два або більше злочинів, та реальну, яка має місце у тому разі, якщо особа в різний час кількома діями вчинила два або більше злочинів.

Одночасно, Кримінальний кодекс України як одну з підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження визначає передачу особи, яка вчинила злочин на поруки трудовому колективу (стаття 47 КК України).

Основними умова застосування згаданої норми закону у попередній редакції (до набуття законної сили змін про кримінальні проступки) є вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості вперше та щире каяття.

У даній справі особа вчинила два злочини передбачені ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України за таких обставин.

У вечірній час на підлозі магазину біля каси з алкогольними напоями винна особа помітила банківську картку, яка належала потерпілій та була останньою втрачена з власної необережності. В подальшому винна особа, усвідомлюючи, що вказана картка та наявні на ній грошові кошти є чужою власністю умисно приховала вказану картку, яка є офіційним документом та у подальшому під час купівлі товарів розрахувалася банківською карткою згаданою карткою, завдавши своїми діями майнову шкоду.

Судом першої інстанції нерадиву продавчиню було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та кримінальне провадження стосовно неї закрито.

Апеляційний суд із таким рішенням погодився.

Прокурором на вказані рішення було подано касаційну скаргу з тих підстав, що вчинені злочини утворюють реальну сукупність, оскільки обвинувачена своїми відокремленими одна від одної діями вчинила два різні злочини, а отже, у суду не було підстав для застосування ст. 47 КК України через відсутність такої обов`язкової об`єктивної умови, як вчинення злочину вперше.

Касаційний кримінальний суд із такими доводами сторони обвинувачення погодився.

Так, у свої постанові ККС вказав, що однією з обов’язкових умов для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України є вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, вперше.

При цьому особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає для застосування ст. 47 КК України лише за умови, що вони не складають реальної сукупності.

Проте, виходячи з матеріалів справи винну особу обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 1 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні двох злочинів.

В свою чергу міський суд помилково виявив наявність ідеальної сукупності злочинів та про можливість звільнення винної від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, оскільки, вирішуючи питання про те чи має місце у цьому провадженні вчинення кримінального правопорушення вперше, суд не врахував, що винну особу обвинувачено у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що становить реальну сукупність злочинів, а тому застосування до неї ст. 47 КК України є неможливим.

Джерело Протокол

Минюст унифицирует критерии определения ответственности за нарушения в сфере госрегистрации

Меры реагирования на нарушения законодательства в сфере государственной регистрации должны быть адекватными, а санкции — соизмеримыми характеру нарушений.

Это указала заместитель Министра юстиции по вопросам государственной регистрации Ольга Онищук, сообщает пресс-служба Минюста.

«Критерии, по которым определяется степень ответственности за регистрационные нарушения, должны быть четкими, понятными и прозрачными. Для субъектов государственной регистрация чрезвычайно важно, чтобы решения контролирующего органа были полностью прогнозируемыми и объективными», — пояснила г-жа Онищук.

Учитывая это, сейчас продолжается наработка комплексных изменений к Порядку осуществления Министерством юстиции контроля за деятельностью в сфере государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений и государственной регистрации юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 21 декабря 2016 года № 990.

По словам заместителя руководителя Минюста, запланировано унифицировать виды нарушений в двух основных направлениях государственной регистрации: недвижимости и бизнеса, определив приблизительный перечень единовременных грубых и неоднократных существенных нарушений законодательства, регулирующего вопрос государственной регистрации вещных права на недвижимое имущество, а также юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований.

«Такие изменения должны положить конец любым сомнениям в непредвзятости в ходе проведения специальных проверок деятельности государственных регистраторов в реестрах, а также нареканиям на широкие дискреционные полномочия Минюста в части определения степени ответственности за нарушения в сфере государственной регистрации», — сообщила Ольга Онищук.

По мнению заместителя Министра, если регистрационные нарушения были допущены, например, из-за сбоев в работе государственных и единых реестров — это не может стать основанием для привлечения регистраторов к ответственности.

«В вопросе же привлечения к ответственности субъектов государственной регистрации, которые допускают очевидные, грубые нарушения законодательства, не должно быть никаких компромиссов: если регистратор провел незаконные регистрационные действия, он должен понести справедливое наказание», — добавила Ольга Онищук.

Источник ЮРЛИГА