Новели законопроекту #РейдерствоСтоп від Мін’юсту

Міністерство юстиції разом з депутатами, представниками провідних бізнес-асоціацій: Американської торгівельної палати, Європейської бізнес асоціації, Спілки українських підприємців, Офісу ефективного регулювання BRDO і Офісу бізнес-омбудсмена напрацювали низку законодавчих ініціатив, спрямованих на подальше посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян. Про це під час прес-конференції повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Мін’юст та Уряд вже зробили чимало для боротьби з рейдерством: в 2016 році прийнято комплексний антирейдерський закон, при Мін’юсті діє Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в усіх регіонах працюють антирейдерські аграрні штаби. Однак цього замало, адже рейдери постійно знаходять шпарини в законодавстві задля здійснення неправомірних дій. Саме тому ми напрацювали низку новацій, які представлені в проекті закону #РейдерствоСтоп», — зазначив очільник Мін’юсту.

Новації закону покликані значно знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Головною з них є позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

«На жаль, доводиться констатувати, що саме на реєстраторів комунальних підприємств надходить 90% скарг про порушення майнових прав українців. Тому ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства. Більше того, державні підприємства зможуть проводити реєстраційні дії виключно на підставі документів з електронним підписом», — наголосив Міністр юстиції.

Також серед новацій — запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, ліквідація кадрового дефіциту в державних нотаріальних конторах у віддалених регіонах країни та захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи.

«У випадку відчуження частки у товаристві запроваджується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір за допомогою нотаріального посвідчення договору або за допомогою електронного підпису. У випадку наявності такого нотаріального посвідчення нотаріус відразу проводить реєстраційну дію», — підкреслив Павло Петренко.

Разом з тим, зауважив він, документ передбачає запровадження низки соціальних гарантій під час сплати вартості нотаріальних послуг. Прибирається сірий «псевдоподаток» в 1%, який десятиріччями стягували приватні нотаріуси з українського бізнесу і українських громадян, не маючи на це жодних підстав та не спрямовуючи його до державного бюджету в результаті.

Паралельно під час проведення нотаріальних дій будуть встановлені соціальні пільги в розмірі 50% державного мита для незахищених верств населення: осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт тощо.

Павло Петренко висловив сподівання, що даний ретельно розроблений законопроект знайде підтримку в українського Парламенту.

«Хочу подякувати народному депутату Ірині Луценко, яка є нашим партнером і згуртовує депутатів навколо таких важливих ініціатив, депутатам, які долучилися до роботи над цим документом, провідним бізнес-асоціаціям та представникам Офісу бізнес-омбудсмена і Офісу ефективного регулювання BRDO. Закликаю усіх депутатів підтримати цей законопроект, адже його новації стосуються майнових прав всіх громадян і бізнесу», — сказав очільник Мін’юсту.

Він наголосив: наступним етапом мають стати зміни до процесуальних кодексів, які удосконалять процедуру оскарження.

«Україна має стати територією безпечного і комфортного ведення бізнесу», — резюмував Павло Петренко.

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова у свою чергу звернула увагу на те, що з 1 січня 2019 року всі нові реєстратори перед призначенням на посаду будуть зобов’язані скласти іспит для того, щоб отримати ключі від реєстру і мати можливість працювати у цьому реєстрі.

«Якщо ж реєстратор буде з певних причин відключений від реєстру за ті чи інші проступки, щоб поновити доступ, йому знову треба буде перескладати іспит та підтверджувати свою кваліфікацію», — зауважила перший заступник Міністра юстиції.

Законопроект передбачає, що консультанти державних нотаріусів, співробітники територіальних управлінь юстиції, до повноважень яких належить контроль у сфері нотаріату, представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють нотаріальні дії, зможуть за спрощеною процедурою отримати свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю за умови роботи у віддалених районах не менше трьох років за направленням Мін’юсту. Таким чином може бути вирішене питання кадрового дефіциту на місцях.

«Це не якийсь особливий статус. Це таке саме державне свідоцтво. Однак для них буде умова – відпрацювати державним нотаріусом у селах та віддалених районних центрах, де немає спеціаліста, який надає відповідні послуги», — додала вона.

Окрім цього, законопроект запроваджує норму, за якою власник землі чи корпоративних прав може внести до реєстру інформацію про те, що усі його дії й підписи мають бути нотаріально завіреними.

Також у законопроекті йдеться про захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи. Тобто у випадку відчуження частки у ТОВ – обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір: або за допомогою нотаріального посвідчення договору, або за допомогою електронного підпису.

За словами представника Президента у Парламенті Ірини Луценко, на нещодавній зустрічі Петра Порошенка з бізнесом було підняте питання захисту інвестицій та боротьби з рейдерством.

«Президент Петро Порошенко започаткував практику регулярних зустрічей з представниками бізнесу для того, щоб обговорювати проблеми і знаходити рішення. Наслідком такої співпраці стали закони «маски-шоу стоп», закон про валюту, кредитування, банкрутство, законопроект про податок на виведений капітал. Наступним є питання захисту інвестицій та протидії рейдерству – саме на це спрямований наш законопроект. За останні 4 роки Україна піднялася в світовому рейтингу Doing Business на понад 40 сходинок, і наша мета – потрапити у топ-50, а потім топ-20 країн, де створені сприятливі умови для ведення бізнесу. Антирейдерський законопроект допоможе реалізувати цю амбітну мету», — зазначила Ірина Луценко.

Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова привітала підготовку законопроекту.

«Дякую Мін’юсту за те, що дослухалися до пропозицій бізнесу. Документ враховує болючі моменти як бізнесу, так і громадян. Сподіваюся, що найближчим часом він буде проголосований, адже він немає жодного політичного забарвлення і захищає права інвесторів», — заявила Катерина Глазкова.

За словами голови Офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані зміни приведуть до зменшення сірих історій з «відкатами» нотаріусам. Від цього ринок нотаріальних послуг стане лише здоровішим. «Загрози знищення професії ми в цій ініціативі не бачимо, – підкреслив Олексій Гончарук. – Мін’юст – один з піонерів у цьому напрямку, орган влади, який задає тренди, переводячи адміністративні процедури в режим он-лайн». За його словами, прийняття цього законопроекту позитивно вплине на позиції України в рейтингу Doing Business за напрямком «Реєстрація власності».

Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак підкреслив, що Рада з цікавістю взяла участь у розробці цього законопроекту. «Ми вже давно співпрацюємо з Міністерством юстиції в частині імплементації системних рекомендацій з нашого звіту щодо боротьби з рейдерством. І цей законопроект став ще одним кроком у даному напрямку», – зауважив Ярослав Грегірчак.

Джерело Урядовий портал

 

 

В Минюсте описали традиционные схемы рейдерских захватов

Там, где в имущественных отношениях ослабевает государственный контроль, сразу же появляется рейдер, считает первый заместитель министра юстиции, куратор вопросов государственной регистрации Елена Сукманова.

В своем интервью «Судебно-юридической газете» она рассказала о традиционных схемах рейдерских захватов корпоративных прав и имущества, и как с этим можно бороться.

По ее словам, очень много традиционных схем. Например, схема, связанная с судебными разбирательствами между мажоритарными и миноритарными акционерами, к сожалению, была, есть и будет. Вмешиваться в отношения собственников государство не вправе.

Пищу рейдерам также дают изменения в законодательстве. В 2016 году, как только появились реестры и была упрощена процедура регистрации, мы получили определенный всплеск злоупотреблений при регистрации корпоративных прав и недвижимости. Отреагировали тем, что в конце этого же года был принят закон, которым вернули нотариальное заверение многих документов, усилили защиту электронных ключей и ввели для регистраторов за нарушения уголовную ответственность. Эта волна ушла.

«В 2017 году мы столкнулись с другими видами нарушений: двойными регистрациями аренды земельных участков. Например, есть большое поле, разделенное между пайщиками. Злоумышленники выбирали несколько пайщиков, каким-то образом их убеждали в чем-то, и те подписывали документы, значения которых не понимали, в т.ч. и доверенность на обжалование действий в комиссиях. А дальше уже происходит обычная юридическая процедура: вдруг оказывается, при регистрации договоров аренды были выявлены определенные формальные нарушения. Комиссия понимает, что это схема, но если есть нарушения, мы должны отменить эту регистрацию. При этом договор как источник прав остается, — отмечает первый замминистра.

Она также подчеркнула, что министерство в ответ на новые схемы разрабатывает новые предохранители, например, ввело механизм автоматического обмена данными между реестром имущественных прав и Госгеокадастром.

«С этого года мы практически уже не встречаем жалобы о двойной регистрации аренды земельных участков: как только регистратор вбивает номер земельного участка, из реестра подтягивается информация о наличии регистрации аренды. Если она уже существует, то вход в это поле блокируется, и регистратор уже не сможет что-то изменить на техническом уровне», — рассказала о достижениях Елена Сукманова.

 

 

Контроль за змінами в складі учасників ТОВ і протидія корпоративному рейдерству

Відповідно до статистики Генеральної прокуратури України, минулого року було зафіксовано понад 400 рейдерських захоплень і це найбільша цифра за останні 5 років. Але потрібно розуміти, що це лише офіційна статистика, адже нерідко за фактом атак взагалі не порушуються кримінальні провадження і ці випадки переходять в господарську юрисдикцію. В деяких випадках провадження відкривають за іншими статтями, наприклад — хуліганство.

Рейдерські захоплення вже давно вийшли на новий рівень. Якщо раніше атаки відбувалися, в основному, за допомогою озброєних угруповань, то на сьогодні рейдери почали захоплювати підприємства, змінюючи склад учасників юридичної особи, отримуючи таким чином контроль над підприємством.

Що слід розуміти під словом рейдерство? В Україні це захоплення чи заволодіння активами/корпоративними правами юридичної особи із застосуванням незаконних методів та засобів, в тому числі силових. При цьому, наприклад, в США досить поширене рейдерство, яке контролюється і регулюється законом, так зване недружнє поглинання.

Покращення для бізнесу

Всі ми пам’ятаємо 2015 рік, коли нова влада зробила життя бізнесу легшим, спростивши реєстраційні та бюрократичні процедури.

З’явилися «альтернативні» реєстратори, комунальні підприємства в сфері реєстрації бізнесу, нотаріуси, які отримали повноваження реєструвати майно, нерухомість та бізнес за спрощеними процедурами.

Основними проблемами стали принцип екстериторіальності та відсутність необхідності нотаріального посвідчення підписів на документах, які подавались реєстраторам.

Це стало лакмусовим папірцем для рейдерів і призвело до низки рейдерських атак на бізнес.

За неофіційною статистикою, в 2015 році було здійснено понад 3000 рейдерських атак, 90% з яких були успішними.

Було ваше, стало наше.

Зрозумівши, що «покращення» відбулось не зовсім так як хотілось, трохи згодом було прийнято так званий антирейдерський закон, яким держава вирішила захистити власників майна від своїх же непродуманих реформ.

Що змінилось:

· Відмінили екстериторіальність.

· Повернули нотаріальне посвідчення підписів на документах.

· Посилили відповідальність за незаконні дії, що призводять до захоплень та зобов’язали реєстраторів перевіряти судові рішення в реєстрі.

Але і це не зупиняло рейдерів, і посвідчення підписів на документах не стало для захоплювачів проблемою. Зміни до установчих документів та відомостей в ЄДР реєструвались на підставі незаконних рішень загальних зборів, які приймалися без волевиявлення учасників.

Такі рішення оформлювались протоколом, підписаним головою та секретарем зборів, які могли взагалі не мати відношення до підприємства. В цьому випадку не потрібно навіть підробляти підписи або печатки, адже законодавство передбачає підписання протоколу та Статуту головою та секретарем зборів. При цьому, нотаріус не перевіряє наявність кворуму, законність прийнятих рішень та відповідність змісту протоколу волевиявленню учасників юридичної особи. На перший погляд документи повністю відповідають законодавству, і у реєстратора не має підстав для відмови у їх прийнятті.

Наприклад, саме за такою схемою наприкінці 2017 року, було здійснено захоплення агропідприємства в Броварському районі Київської області. Одним із засновників було сфабриковано протокол Загальних зборів та були прийняті відповідні рішення про зміну керівництва. При цьому інший Засновник, який володіє 50% голосів, не був присутній на зборах і не надавав згоду на прийняття будь-яких рішень. Протокол був підписаний головою та секретарем зборів, які не є учасниками даного підприємства. Підписи на протоколі були посвідчені нотаріусом.

За участі одного із скандально-відомих реєстраторів у м. Києві, до ЄДР успішно внесли необхідні зміни. Самим же реєстратором було вчинено ряд порушень. Зокрема: документи були прийняті від заявника, який не мав необхідних повноважень, були подані не в повному обсязі, та був порушений принцип територіальності.

Лише на початку 2018 року Комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації поставила крапку у цій справі і скасувала незаконну реєстрацію, яка призвела до рейдерського захоплення підприємства. Варто зазначити, що така реакція комісії була наслідком лишень «технічних» помилок реєстратора. Іншими словами, якби рейдери надали документи державному реєстратору в належному вигляді, а реєстратор «правильно» оформив свої дії, то власникам підприємства довелося б досить довго доводити свою правоту через суд.

Нажаль такі схеми досить актуальні і тепер. Незважаючи на необхідність засвідчення справжності підписів в протоколі, він може бути цілком законно підписаний спеціально призначеними головою та секретарем зборів, підписи яких навіть не потрібно підробляти.

А якщо домовимось?

Зважаючи на те, що доступ до системи ЄДР отримала досить велика кількість реєстраторів, кожен з них має можливість виконати чиєсь «замовлення». Таким реєстраторам взагалі не важливо, які документи подаються, хто їх підписує, адже документи згодом «просто губляться».

Саме так сталось із відомим торговим центром на Львівщині. Минулого року на ТЦ було здійснено дві рейдерські атаки. Цей випадок наглядно демонструє всю недосконалість системи.

Перша спроба захоплення відбулася в червні, коли у супроводі силовиків, з’явився раніше звільнений керівник ТЦ, який заявив що він знову став директором, а у підприємства з’явилися нові власники. Були пред’явлені відповідні документи, зокрема виписка з ЄДР, яка дійсно підтверджувала такі зміни. Підставою ж для змін став протокол загальних зборів учасників, де нібито затвердили продаж компанії за 100 тисяч гривень. Зазначимо, що ринкова вартість її складає понад 80 мільйонів доларів США. Вищевказані (підроблені) документи були надані приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу, який і вніс до ЄДР незаконні відомості про зміну учасника і директора.

Згодом було встановлено, що рядом осіб було підроблено низку документів, які стали підставою для фіктивного продажу і неправомірних змін відомостей в ЄДР, зокрема довіреності від власників-нерезидентів. За даним фактом було порушено кримінальне провадження, і тим же самим нотаріусом внесені раніше зміни були скасовані як помилкові. Однак незважаючи на тривале досудове розслідування, винних у вчиненні цих злочинів осіб, так і не було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Більше того, відчуваючи повну безкарність, ті ж самі особи через декілька місяців, вирішили зробити повторну спробу захоплення компанії, але вже через реєстратора Київської обласної філії КП «Центр державної реєстрації». Державного реєстратора не зупинила ані ухвала Печерського районного суду Києва про арешт корпоративних прав компанії, ані те, що порушується принцип територіальності. На підставі тих самих раніше підроблених документів, було повторно внесено записи до ЄДР. А вищевказаний державний реєстратор, відповідно до інформації із судового реєстру, фігурує ще в низці гучних справ.

В свою чергу, звернення до комісії Мін’юсту не принесли ніяких результатів.

Враховуючи те, що власники та менеджмент компанії оперативно відреагували на рейдерські атаки, їм вдалось через суд визнати незаконною спробу захоплення торгового комплексу.

Хотіли як краще, а вийшло як завжди

І ось 2018 рік. Прорив в законодавстві, що регулює діяльність ТОВ. Новий Закон, який за задумом мав би унеможливити рейдерські схеми.

Але як і раніше, найбільш вразливими місцями під час рейдерських захоплень залишаються корпоративні права.

Що робить законодавець? Законодавець спрощує порядок реєстрації змін до складу учасників. Тепер, для того щоб змінити учасників Товариства, не потрібен ні статут, ні волевиявлення учасників на загальних зборах — лише акт приймання-передачі частки в статутному капіталі. На підставі цього документа, державний реєстратор проводить відповідні зміни в реєстрі, без відома товариства і керівництва.

Підписи в акті потрібно засвідчувати у нотаріуса. Однак акт оформлюється не на нотаріальному бланку. Нотаріус навіть копію собі не зберігає, лише на білому аркуші ставить підпис та печатку. Але рейдерам не важливо яку печатку підробляти: нотаріуса або самого підприємства. В свою чергу, підробка документів так і залишається найпоширенішим інструментом, який використовується в рейдерстві.

Реєстратор не має повноважень перевіряти законність відчуження або дотримання принципу «переважної купівлі». Він повинен лише прийняти документи, відповідно до законодавства про державну реєстрацію, та відправити всім учасникам товариства «вісточки» у вигляді виписки з реєстру, яка свідчить про те, що відбулись зміни у відомостях в ЄДР. Але «якщо є така необхідність», листи-вісточки можуть просто губитись по дорозі.

Фахівці відзначають, що це питання можливо вирішити шляхом запровадження електронного нотаріату, що передбачатиме скануванням всіх документів, які посвідчуються нотаріально. Єдиний доступ матимуть і реєстратори, і нотаріуси.

Як захиститися?

Враховуючи той факт, що закон про ТОВ дає можливість безпосередньо власникам визначати правила гри, розпочинати боротьбу з можливими захопленнями необхідно з моменту створення підприємства.

Необхідно завчасно визначити порядок дій в конкретних ситуаціях, які унеможливлять захоплення бізнесу одним із партнерів. Адже найчастіше рейдерські захоплення починаються саме з корпоративних конфліктів.

Що робити?

· Чітко передбачити механізм зміни складу власників із всіма необхідними погодженнями.

· Закріпити ефективний механізм контролю за керівництвом операцій, що передбачають відчуження активів підприємства, обігом великих сум коштів, залученням великих позик і кредитів.

· Укласти корпоративний договір, який по суті покликаний вирішити найбільш складні проблеми корпоративного управління на рівні учасників компанії, врегулювати спірні ситуації, передбачити відповідальність за порушення договору.

· Здійснювати постійний моніторинг інформації, яка міститься в ЄДР, в реєстрі речових прав на нерухоме майно, в судовому реєстрі. Крім цього, існує ряд безкоштовних сервісів, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про те, які дії та які зміни відбуваються в реєстрах.

Насправді, панацеї від рейдерства не існує, і не можливо повністю убезпечити підприємство від появи непроханих гостей. Запропоновані рекомендації не є інструментами захисту від рейдерства. Однак, дотримуючись цих правил, можливо оперативно відреагувати на спроби захоплення бізнесу і вчасно та ефективно їм протистояти. Не слід забувати також, що рейдерські схеми розвиваються разом із розвитком і змінами у законодавстві, тому потрібно постійно бути напоготові для захисту свого бізнесу!

Джерело ЮРЛИГА