Висновок ВС щодо поновлення строку на апеляцію

Помилка в зазначенні порядку оскарження рішення сама собою не має позбавляти учасника права на апеляцію. Такий висновок зробив ВС в постанові №757/16971/17-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

21 листопада 2018 року м.Київ №757/16971/17-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
суддів: МАРТЄВА С.Ю. (суддя-доповідач), ПРОРОКА В.В., СІМОНЕНКО В.М., ШТЕЛИК С.П. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 6 на ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 14.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

<…> У квітні 2010 року Особа 4 звернувся до суду з позовом до Особи 5, Особи 6 про стягнення заборгованості за договором позики.

Заочним рішенням Печерського районного суду м.Києва від 20.10.2010 позов задоволено частково.

Стягнуто з Особи 6 на користь Особи 4 заборгованість за договором позики з урахуванням процентів у розмірі 16145528,77 грн. і 1820,00 грн. судових витрат.

Ухвалою Печерського райсуду від 15.10.2014 у задоволенні клопотання Особи 6 про поновлення пропущеного строку відмовлено, його заяву про перегляд заочного рішення від 20.10.2010 залишено без розгляду.

Ухвалою АСК від 13.11.2014 ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

10.03.2017 Особа 7 в інтересах Особи 9 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Печерського райсуду від 20.10.2010 у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Печерського райсуду від 13.03.2017 відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник просить переглянути у зв’язку з нововиявленими обставинами судове рішення, яке набрало законної сили в грудні 2010 року, зазначена обставина є підставою для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами відповідно до ч.2 ст.362 ЦПК 2004 року.

Ухвалою АСК від 23.10.2017 апеляційна скарга Особи 6 на ухвалу Печерського райсуду від 13.03.2017 залишена без руху.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначена Особою 6 підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції — відсутність відомостей про можливість її оскарження є неповажною. Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що 24.03.2017 Особа 6 повторно подавав до суду першої інстанції заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, що є свідченням його обізнаності про постановлення ухвали Печерського райсуду від 13.03.2017.

Ухвалою АСК від 14.11.2017 у відкритті провадження за апеляційною скаргою Особи 6 на ухвалу Печерського райсуду від 13.03.2017 відмовлено. Ухвала мотивована тим, що Особа

6 не зазначив інших підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Особа 6, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали АСК від 23.10.2017 та 14.11.2017 і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що резолютивна частина ухвали Печерського райсуду від 13.03.2017 містить пряму вказівку на те, що ухвала оскарженню не підлягає; 24.03.2017 він повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Печерського райсуду від 20.10.2010 у зв’язку з нововиявленими обставинами. За результатом розгляду цієї заяви було постановлено ухвалу Печерського райсуду від 31.07.2017 про залишення без розгляду заяви, ознайомившись зі змістом якої він довідався, що ухвала суду від 13.03.2017 відповідно до п.17 ч.1 ст.293 ЦПК 2004 року підлягає оскарженню. Зазначає, що подання ним повторно заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами зумовлене необізнаністю з порядком оскарження ухвали від 13.03.2017.

Ухвалою ВСС від 30.11.2017 відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції.

15.12.2017 набрав чинності закон від 3.10.2017 №2147-VIII та розпочав роботу ВС. Згідно зі ст.388 ЦПК судом касаційної інстанції в цивільних справах є ВС. У травні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду.

Ухвалою ВС від 21.11.2018 касаційне провадження за касаційною скаргою Особи 6 у частині оскарження ухвали АСК від 23.10.2017 закрито.

<…> Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Згідно з п.4 ч.1 ст.210 ЦПК в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, у резолютивній частині ухвали, що постановляється як окремий документ, зазначається висновок суду, строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Печерський райсуд у резолютивній частині ухвали від 13.03.2017 зазначив, що вона оскарженню не підлягає.

ВС уважає, що помилка в зазначенні судом першої інстанції порядку оскарження рішення сама собою не має позбавляти учасника у справі права на апеляційне оскарження судового рішення.

Вирішуючи питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції має перевірити інші обставини, з якими може бути пов’язано пропуск такого строку, зокрема процесуальну добропорядність особи, яка подає апеляційну скаргу.

Тому висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску Особю 6 строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 13.03.2017 із зазначених судом підстав не може вважатись обґрунтованим.

За наведених обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження слід скасувати.

Відповідно до ч.6 ст.411 ЦПК підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись стст.402, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 6 у частині оскарження ухвали Апеляційного суду м.Києва від 14.11.2017 задовольнити.

Ухвалу АСК від 14.11.2017 скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.