КПК не передбачає можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. Такий висновок зробив ВС в постанові №686/501/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

3 грудня 2019 року м.Київ №686/501/18

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — МАТІЄК Т.В.,
суддів: МОГИЛЬНОГО О.П., ЯКОВЛЄВОЇ С.В. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 29.03.2019 про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2018.

Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою слідчого судді закрито провадження за скаргою Особи 1 на бездіяльність слідчого щодо неповідомлення про прийняте рішення за його клопотанням від 3.01.2018 в кримінальному провадженні №12016240010004180.

Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, Особа 1 подав на нього апеляційну скаргу, яку ухвалою від 13.03.2019 суддя-доповідач АСХО залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків, а ухвалою від 25.03.2019 повернув скаргу Особи 1, оскільки той не усунув недоліків.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі Особа 1 порушує питання про скасування вищезазначеної ухвали на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд постановив незаконну ухвалу та безпідставно повернув його апеляційну скаргу, чим порушив його права.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала касаційну скаргу Особи 1 і просила її задовольнити через порушення апеляційним судом вимог ст.422 КПК, яка не передбачає залишення без руху та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді через неусунення недоліків.

Мотиви Суду

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим кодексом.

У ст.392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких належать і ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст.422 КПК.

Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату й місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через 3 дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тобто цією та іншими нормами КПК не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. На це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на рішення (ч.2 ст.422 КПК).

Цього не врахував суддя-доповідач апеляційного суду та необґрунтовано на підставі ст.396, ч.1 ст.399 КПК залишив без руху апеляційну скаргу Особи 1 на ухвалу слідчого судді, надавши строк на усунення недоліків — 7 днів, хоча постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді, а в подальшому повернув указану скаргу через неусунення недоліків, тобто з підстав, які не визначені кримінальним процесуальним законом.

Апеляційний суд неправильно застосував положення ст.399 КПК (залишення апеляційної скарги без руху), оскільки ця норма процесуального закону може бути застосована до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені в чч.1, 2 ст.392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених у ч.3 ст.392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягає спеціальна норма — ст.422 КПК.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 18.11.2019 у справі №51-5496кмо18 (справа №686/24639/17).

Отже, під час прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.438 КПК є підставою для його скасування.

Таким чином, доводи, наведені в касаційній скарзі, щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права, є обґрунтованими, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду — скасуванню, а провадження — призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене, а також висновок, викладений у постанові об’єднаної палати ККС від 18.11.2019 у справі №686/24639/17, апеляційний розгляд здійснити відповідно до положень КПК, прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення згідно з вимогами кримінального процесуального закону.

Керуючись стст.433, 434, 436, 441, 442 КПК, ВС

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

Ухвалу АСХО від 25.03.2019 про повернення Особі 1 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2018 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.