Сергей Селиванов, адвокат, партнер АО ALGIZ

Адвокат Селіванов Сергій Анатолійович успішно здійснив захист у зв’язку з чим Приморським районним судом міста Одеси було відмовлено в притягненні Особи до відповідальності на підставі складеного оперуповноваженим управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією за яке передбачено відповідальність згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно пункту 1 та п. 4 Загальних «Положень про Департамент захисту економіки Національної поліції України» введеним в дію Наказом Національної поліції України № 81 від 07.11.2015 року «Про затвердження положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України», Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі ДЗЕ) є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. У своїй діяльності ДЗЕ керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, у тому числі нормативно-правовими актами МВС та Положенням «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України».
Згідно п. 3 Функцій Департаменту «Положень про Департамент захисту економіки Національної поліції України», покладення на Департамент обов’язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до п. 1, п. п. 1 п. 3, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (надалі Порядок) затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі НАЗК) 10.02.2017 N 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за N 201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції»(далі — Закон). Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права. Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції (далі — Підрозділ), та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр). Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу.
Згідно п. 2 — п. 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:
1) повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали);
2) інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;
3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування;
4) самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування відповідно до даних Реєстру;
5) інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;
6) інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників.
3. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої (их) у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.
4. У випадку встановлення факту неподання декларації суб’єктом декларування відповідно до вимог Закону Національне агентство письмово повідомляє про це суб’єкта декларування, керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює суб’єкт декларування, та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції у визначеному Національним агентством порядку.
5. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб’єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
Тобто, з урахуванням поняття «суб’єкт декларування» зазначений у ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», даний Порядок визначає суб’єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб’єктів декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних змін суб’єктом декларування.
Такий орган (юридична особа), як Департамент захисту економіки Національної поліції України до суб’єктів, які наділені правом перевірки як декларацій так і змін у майновому стані суб’єктів декларування — не відноситься. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції.
Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або змін у майновому стані до декларацій суб’єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважених суб’єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Але усі обов’язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб’єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, тільки співробітники НАЗК вправі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
В протоколі про адміністративне правопорушення були відсутні данні щодо проведення відповідної перевірки стосовно Особи, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України, пояснення останнього направлені на підставі листа НАЗК щодо причин несвоєчасного подання декларації та інше.
Тобто, в даному випадку перевірка своєчасності внесення змін у майновому стані до декларації Особи відбувалася в порушення п. 2 — п. 5 розділу II Порядку, тобто неналежним суб’єктом, за межами компетенції особи Департаменту захисту економіки Національної поліції України та без відповідного звернення НАЗК.
Тобто, в даному випадку посадова особа ДЗЕ НП України, що склала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП за порушення ч. 2 ст. 52 Закону «Про запобігання корупції», здійснивши перевірку останнього, як суб’єкта декларування, та склавши протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, вийшла за межи своїх повноважень, тобто діяла не в рамках діючого законодавства.

Адвокат Сергій Селіванов, АО ALGIZ