Під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд управі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
4 грудня 2018 року м.Київ №366/1334/16-к
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — ЛАГНЮКА М.М.,
суддів: КОРОЛЯ В.В. та ОГУРЕЦЬКОГО В.П. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого Особи 1 і його захисників Шевченка Д.В. та Кореняка В.К. на вирок Іванківського районного суду Київської області від 3.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21.12.2017 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420161000000000075, за обвинуваченням Особи 1, Інформація 1, громадянина України, уродженця та жителя Адреса 1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального кодексу.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іванківського районного суду Київської області від 3.07.2017 Особу 1 засуджено за ч.3 ст.369 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки без конфіскації майна.
Строк відбування покарання визначено рахувати з 3.07.2017. У строк покарання на підставі ст.72 КК Особі 1 зараховано строк попереднього ув’язнення за період з 1 до 4.03.2016 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком Особу 1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 1.02.2016, приблизно об 11:00, запропонував начальнику Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області Особі 4, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, у робочому кабінеті останнього за неправомірну вигоду в розмірі від 20000 до 50000 грн. на місяць посприяти йому в проведенні незаконного вилову риби та допомогти в її вивозі за межі Чорнобильської зони відчуження.
24.02.2016, приблизно о 15:00, Особа 1 у приміщенні службового кабінету Особи 4 знову під час розмови запропонував останньому неправомірну вигоду в розмірі 20 тис. грн. на місяць за безперешкодний вилов риби в річці Прип’ять зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської АЕС.
Після цього 1.03.2016, приблизно о 12:00, Особа 1 у приміщенні службового кабінету Особи 4 передав останньому неправомірну вигоду в сумі 20 тис. грн. за надання можливості здійснювати незаконний вилов риби в річці Прип’ять та в подальшому сприянні у вивозі виловленої риби за межі зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення Чорнобильської АЕС.
Ухвалою АСКО від 21.12.2017 вирок Іванківського райсуду від 3.07.2017 щодо засудженого Особи 1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Шевченко Д.В. ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та закриття кримінального провадження щодо Особи 1. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що суд при постановленні вироку не дав належної оцінки показанням свідків сторони захисту, не звернув уваги на непослідовні та нелогічні показання свідків Особи 4 та Особи 5, не дослідив належним чином відеозапису від 1.03.2016 та неправильно зазначив у рішенні показання засудженого під час судового розгляду.
Посилаючись на такі підстави для скасування судових рішень, захисник також вказує на невмотивованість рішення апеляційного суду, який не виправив допущених судом першої інстанції помилок і дійшов необґрунтованого висновку про залишення без зміни вироку районного суду.
У касаційних скаргах, які є ідентичними за змістом та вимогами, засуджений Особа 1 та захисник Кореняка В.К. просять скасувати судові рішення та призначити новий розгляд матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції, вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме — на порушення суддею, який розглядав кримінальне провадження в суді першої інстанції, таємниці нарадчої кімнати.
Крім того, зазначають, що суд при постановленні вироку вийшов за межі пред’явленого органами досудового розслідування обвинувачення та збільшив його обсяг, чим погіршив становище особи та порушив її право на захист.
Також, посилаючись на порушення ст.290 Кримінального процесуального кодексу, вказують, що прокурор невчасно надав стороні захисту ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва, на підставах яких було проведено відповідні негласні слідчі дії, при цьому зазначають, що взагалі не було дано відповідних письмових доручень слідчого та прокурора щодо проведення таких дій, що, на думку скаржників, указує на порушення гарантій справедливого судового розгляду, як зазначено в рішенні ЄСПЛ від 27.10.2014 «Едвард і Льюїс проти Сполученого Королівства».
Зокрема, вказуючи на такі та інші порушення вимог кримінального процесуального закону, просять зазначені судові рішення скасувати як такі, що не відповідають вимогам ст.370 КПК, а докази, які надано стороною обвинувачення, є сумнівними та потребують належної перевірки, а тому просять призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та засудженого, які підтримали касаційні скарги, думку прокурора, який частково не заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
<…> Згідно з вимогами ст.412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст.367 КПК вбачається, що під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд управі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених цією статтею. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
Забезпечення таємниці наради суддів є свідченням відсутності будь-якого стороннього впливу, спонукання або тиску з будь-чийого боку, у тому числі представників органів законодавчої та виконавчої влади, посадових осіб і окремих громадян на суддів при ухваленні вироку, гарантією реалізації засад незалежності суддів і підкорення їх лише закону.
Крім того, колегія суддів зауважує, що невиконання імперативних норм ст.367 КПК стосовно таємниці наради суддів порушує також таку засаду кримінального провадження, як законність, яка вимагає від суду неухильно додержуватися вимог Конституції, КПК, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства.
Для забезпечення таємниці нарадчої кімнати ніхто не має права бути присутнім у ній, крім складу суду, а під час ухвалення вироку (перебування складу суду в нарадчій кімнаті) інші справи цим судом чи суддями розглядатися не можуть.
Порушення таємниці наради суддів — істотне порушення кримінального процесуального закону, внаслідок якого вирок має бути скасовано.
У касаційній скарзі засуджений та захисник, вказуючи на порушення таємниці нарадчої кімнати суддею Корчковим А.А., послався на копії роздрукованих із Державного реєстру судових рішень, постановлених цим суддею під час перебування в нарадчій кімнаті, відповідно до яких суддя розглянув матеріали про адміністративні правопорушення у справах (№№366/808/17, 366/1801/17, 366/852/17 366/1666/17, 366/1667/17, 366/1647/17) і постановив судові рішення в цих справах 30.06.2017.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, суддя Корчков А.А., відповідно до журналу судових засідань, видалився до нарадчої кімнати 29 червня о 15:10 для ухвалення вироку, який проголосив 3.07.2017 о 10:00, тобто доводи касаційних скарг є слушними та беззаперечно вказують на те, що під час перебування в нарадчій кімнаті за вказаним кримінальним провадженням суддя Корчков А.А. розглянув справи про адміністративні правопорушення, рішення за якими постановив 30.06.2017, що вбачається з держреєстру судових рішень.
Такі доводи касаційної скарги засудженого є обґрунтованими та вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому судові рішення підлягають скасуванню, а кримінальне провадження — призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції.
Доводи в касаційній скарзі захисника Шевченка Д.В. щодо фактичних обставин кримінального провадження Суд не бере до уваги, оскільки під час касаційного розгляду він не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя й суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження й підлягають доказуванню.
Суд не може перевіряти будь-які докази, а також брати до уваги нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, він не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.
Однак у своїй касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправдиві, як він уважає, показання свідка Особи 4,
дає таким доказам власну оцінку, як і показанням інших свідків, що, на його думку, доводить невинуватість Особи 1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано органами досудового розслідування.
Таким чином, вимоги касаційної скарги захисника Шевченка Д.В., який, окрім іншого, просив скасувати й вирок районного суду, підлягають частковому задоволенню у зв’язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, на які покликаються у своїх касаційних скаргах засуджений та захисник Кореняк В.К., а саме — порушення таємниці нарадчої кімнати.
Доводи, на які вони посилаються, щодо меж пред’явленого обвинувачення та належного відкриття матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій стороні захисту необхідно дослідити під час нового розгляду в суді першої інстанції та дати їм належну оцінку з урахуванням вимог закону.
Отже, під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог ст.438 КПК є підставою для скасування вироку районного суду, відповідно, скасуванню підлягає й ухвала суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
З огляду на зазначене касаційні скарги засудженого та його захисників підлягають частковому задоволенню, вирок районного суду та ухвала апеляційної інстанції — скасуванню, а кримінальне провадження — призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції.
Оскільки запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо Особи 1 на час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не обирався, а судові рішення, на виконання яких його було затримано та взято під варту, підлягають скасуванню, то Особу 1 слід звільнити з-під варти.
Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, п.4 §3 розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, ВС
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги засудженого Особи 1 та його захисників Шевченка Д.В. та КоренякаВ.К. задовольнити частково.
Вирок Іванківського районного суду Київської області від 3.07.2017 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21.12.2017 щодо Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Звільнити Особу 1 з-під варти в залі суду негайно.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Джерело Закон і Бізнес