Не можуть бути задоволеними доводи обвинуваченого про необхідність пом`якшення йому призначеного покарання, оскільки останній неодноразово судимий за злочини проти власності належних для себе висновків не зробив, а також за наявності обставин, що пом`якшують покарання, суд призначив його ближче до мінімальної межі санкції частини статті, за якою той обвинувачується, підстав для ще більшого пом`якшення, із застосуванням ст. 75 КК України, про що зазначає в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не знаходить. Такого висновку дійшов Хмельницький апеляційний суд, інформує прес-служба суду.
Згідно з вироком суду першої інстанції, обвинувачений зірвав металеву скобу вхідних дверей чужого будинку та виніс звідти телевізор. Районний суд визнав його винним у крадіжці, вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло (частина 3 статті 185 Кримінального кодексу України), та призначив 4 роки позбавлення волі.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений просив вирок суду змінити: призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією частини 3 статті 185 КК України – у вигляді 1 року позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Апелянт стверджував, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не врахував, що під час досудового розслідування він добровільно видав викрадене майно, тобто фактично відшкодував завдану шкоду – а це обставина, яка пом`якшує покарання. Також вважає, що суд не взяв до уваги, зокрема, думку потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання.
Колегія суддів вирішила, що призначене обвинуваченому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням санкції кримінального закону, за яким кваліфіковані його злочинні дії, та вимог статті 65 Кримінального кодексу України, тому підстав для зміни вироку та пом`якшення призначеного покарання немає.
Джерело Судово-юридична газета