3 грудня Верховна Рада ухвалила за основу доопрацьований президентський законопроект, яким змінюється процедура розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ. Відповідний проект закону подано Володимиром Зеленським 25 жовтня, але згодом його текст доопрацювали за участі суддівської спільноти. Наразі на сайті Верховної Ради було розміщено доопрацьований текст законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» №2314.

«Судово-юридична газета» проаналізувала зміни до Цивільного процесуального кодексу після доопрацювання.

Розширення переліку малозначних справ
У першій редакції змін до Цивільного процесуального кодексу передбачалося, що до малозначних будуть віднесені справи про захист прав споживачів і про захист честі та гідності.

Втім, у доопрацьованій редакції цей перелік змінився.

В першу чергу звертають на себе увагу зміни до ст. 19 ЦПК, за якими розширюється перелік малозначних справ. Так, до цієї категорії у статті 19 ЦПК будуть відносити:

справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто до 210 200 грн, оскільки розмір ПМ з 1.01.2020 року складає 2102 грн);
справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 525 500 грн (раніше межею було 500 розмірів ПМ);
справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані зі встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
справи про розірвання шлюбу;
справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 525 500 грн станом на 1.01.2020).
Що стосується пропозиції, яка була в початковій редакції, щодо віднесення до категорії малозначних справ про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, то вона в новій редакції виключена.

Спрощене провадження
У ст. 274 ЦПК уточнюється, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про поділ майна подружжя, якщо такі вимоги не пов’язані зі встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
в яких ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 525 500 грн.
Порядок оголошення відводів суддям
Щодо відводів та самовідводів суддів, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, і заява про такий відвід надійшла до суду за 3 робочі дні (або раніше) до наступного засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. (Тобто прибирається норма щодо зупинення провадження у справі. — Прим. ред.)

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дня до наступного засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Уточнюються строки розгляду питань про відвід.

Так, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі (у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду — не пізніше 10 днів з дня надходження заяви про відвід).

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Уточнюються норми про відвід суддям Великої Палати Верховного Суду.

Так, питання про відвід судді ВП ВС не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

Заходи забезпечення позову в цивільному процесі
Щодо заходів забезпечення позову (ст. 150 ЦПК), то уточнюється, що встановлення обов’язку вчинити певні дії можливе лише стосовно спорів, що виникли із сімейних правовідносин.

Окрім того, з переліку заходів виключається «передача речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору».

Водночас в редакції №2 переглянуто пропозицію щодо виключення пункту 10 щодо «інших заходів». Так, замість повного виключення «інших заходів», як це було в редакції №1 (яку Комітет пропонував спочатку), пропонується визначити, що забезпечення позову допускається «іншими заходами у випадках, передбачених законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою».

До того ж стаття 150 доповнюється п. 11, за яким не допускається вжиття заходів забезпечення позову, що мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру.

Вимоги до заяв, що подаються на стадії виконання судового рішення
До заяви, скарги чи клопотання, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Відкриття провадження у справі
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви (зміни до ст. 187 ЦПК).

Закриття провадження у справі
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також розтлумачити позивачу наявність у нього права протягом 10 днів звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК.

Право апеляційного оскарження
В ч. 2 статті 352 ЦПК уточнюється, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

При цьому в ст. 353 з переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, виключається ухвала суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Разом з тим до переліку додається ухвала щодо відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції
Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з’ясовує питання про склад учасників судового процесу. Пункт в редакції №2 доповнюється тим, що при встановленні, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов’язки особи, яка не брала участі у справі, суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Підстави для скасування судового рішення
Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Підстави для скасування ухвали суду і направлення справи на розгляд за встановленою підсудністю
З ЦПК виключається стаття 380, за якою суд апеляційної інстанції міг скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

Закриття судом апеляційної інстанції провадження
Далі в редакції №2 відкореговано ч. 4 ст. 377 ЦПК: «У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК суд за заявою позивача, поданою протягом 10 днів з дня вирішення питання про закриття провадження у справі, у порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

У випадку існування підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору».

Право касаційного оскарження
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, будуть мати право подати касаційну скаргу також і на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

«Касаційні фільтри»
Йдеться про ч. 2 ст. 389 ЦПК, яка регулює підстави для касаційного оскарження. Так, наразі вона передбачає, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Тепер ця частина 2 прописана наступним чином:

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

Якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку;
Якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
Якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Разом з тим, на відміну від редакції №1, у редакції №2 відсутній наступний пункт серед підстав касаційного оскарження (його перенесли до статті щодо виключних обставин): «У разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв’язку із розглядом такої справи».

Не підлягають касаційному оскарженню
У п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК, порівняно з редакцією №1, уточнюється, що не підлягатимуть касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує 250 розмірів ПМ, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов’язки такої особи було прийнято безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Форма і зміст касаційної скарги
У статті 392 ЦПК вказується, що у касаційній скарзі обов’язково мають бути зазначені підстави, на яких подається касаційна скарга «з визначенням передбачених ст. 389 цього Кодексу підстав».

У касаційній скарзі, залежно від підстав подання, має бути зазначене обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові ВС обґрунтування, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Відкриття касаційного провадження вирішується колегіально
Питання про відкриття касаційного провадження (ст. 394 ЦПК) буде вирішуватися не суддею-доповідачем одноособово, а колегією у складі трьох суддів. Відповідно і питання про відмову у відкритті провадження має ухвалити колегія, а не сам суддя-доповідач.

Ця норма є відмінною від тієї редакції, яка була подана до парламенту спочатку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Окрім того, уточнюється, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Збільшено строки для вирішення питання про залишення касаційної скарги без руху — з 10 до 20 днів.

Уточнюється, що питання про відкриття касаційного провадження вирішується протягом 20 днів (зараз — 10) з дня надходження касаційної скарги. Окрім того, в ухвалі про відкриття касаційного провадження має бути зазначена підстава (підстави) його відкриття.

Закриття касаційного провадження
У п. 4 ст. 1ст. 396 ЦПК у новій редакції додається, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

При цьому суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 ЦПК, а також у випадку необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, який був викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду
Зі статті 411 ЦПК з переліку підстав для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду виключається п. 7, а саме — виключається така підстава, як розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підстава для скасування та направлення справи на новий розгляд
В редакції №2 відкореговано ч. 3 статті 411 ЦПК.

Так, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Передача справа за підвідомчістю
Також уточнюється ч. 4 ст. 414 ЦПК. Так, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача, поданою протягом десяти днів з дня вирішення питання про закриття провадження у справі, постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. У випадку існування підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого належить вирішення спору.

Дисциплінарне стягнення — виключна обставина
Факт застосування дисциплінарного стягнення до судді як підстава перегляду в редакції №2 не зник зовсім, а перемістився в іншу статтю.

Так, частина 3 статті 423 доповнена пунктом 4 щодо підстав для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами такого змісту: «У разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до судді (суддів, які входили до складу колегії суддів), який (які) розглядав (розглядали, переглядали) справу, за дисциплінарний проступок, який призвів до неправильного вирішення спору по суті».

Слід звернути увагу, що відповідну заяву про перегляд за цією обставиною має право подати учасник справи, за заявою якого ухвалено рішення у дисциплінарній справі, протягом 30 днів з дня ухвалення остаточного рішення про застосування дисциплінарного стягнення до судді (суддів, які входили до складу колегії суддів).

Відповідна заява подається до суду, який ухвалив рішення.

За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.

Також відкореговано абзац перший підпункту 15.10 підпункту 15 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК:

«15.10) у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 — 9, 11, 14 — 16, 20, 22, 23, 37 — 39 частини першої статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) — до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали».