Не може бути застосована процедура повороту виконання рішення, якщо банк позбавляється права повторно звернутися з позовом про звернення стягнення. Такий висновок зробив ВС в постанові №641/11590/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
26 вересня 2018 року м.Київ №641/11590/15-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — СТРІЛЬЧУКА В.А. (суддя-доповідач),
суддів: КАРПЕНКО С.О., КУЗНЄЦОВА В.О., СТУПАК О.В., УСИКА Г.І. —
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 5.04.2016 та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15.06.2016,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Особа 2 звернулася до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду від 12.03.2012 в справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до Особи 2, третя особа — Особа 3, про звернення стягнення на предмет іпотеки та просила стягнути з ПАТ «ПУМБ» на її користь кошти, отримані від реалізації нерухомого майна, в розмірі 159300 грн. На обґрунтування заявлених вимог Особа 2 посилалася на те, що вищевказаним заочним рішенням від 12.03.2012 позов ПАТ «ПУМБ» задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки — належну їй квартиру за Адресою 1. 5.06.2013 державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було складено акт про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах за 159300 грн. Ухвалою Комінтернівського районного суду від 3.10.2013 заочне рішення Комінтернівського райсуду від 12.03.2012 було скасоване, а ухвалою цього ж суду від 7.10.2013 позов ПАТ «ПУМБ» залишено без розгляду. Оскільки правової підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки не існує, кошти від реалізації квартири підлягають поверненню.
Ухвалою Комінтернівського райсуду від 5.04.2016 заяву Особи 2 задоволено частково. Зобов’язано ПАТ «ПУМБ» повернути Особі 2 безпідставно стягнуті з неї кошти в сумі 124452,50 грн.
Рішення мотивоване тим, що заочне рішення Комінтернівського райсуду від 12.03.2012, на підставі якого проведена реалізація іпотечного майна, скасоване й позов банку залишено без розгляду, а тому заява про поворот виконання цього рішення підлягає частковому задоволенню шляхом відшкодування вартості майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.
Ухвалою АСХО від 15.06.2016 апеляційну скаргу ПАТ «ПУМБ» відхилено. Ухвалу Комінтернівського райсуду від 5.04.2016 залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду за результатами розгляду заяви є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
У липні 2016 року ПАТ «ПУМБ» подало до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Комінтернівського райсуду від 5.04.2016 та ухвалу АСХО від 15.06.2016 й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що ст.380 Цивільного процесуального кодексу від 18.03.2004 в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Особа 2 просила здійснити поворот виконання заочного рішення, яке скасоване не апеляційним або касаційним судом, а судом першої інстанції. Крім того, кошти від реалізації предмета іпотеки банк отримав не безпосередньо від Особи 2, а від ВДВС, яким реалізовано належну боржнику квартиру на прилюдних торгах. У даному випадку банк позбавляється права повторно звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки власником майна є вже інша особа, у зв’язку з чим іпотека припинена.
Ухвалою ВСС від 15.07.2016 відкрито касаційне провадження у вказаній справі, а ухвалою від 23.11.2016 справу призначено до судового розгляду.
20.02.2018 справу передано до ВС.
Станом на час розгляду справи у ВС відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, ВС у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 1.12.2011 ПАТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до Особи 2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просило з метою погашення заборгованості Особи 3 за кредитним договором від 5.03.2008 в загальному розмірі $36722,57 звернути стягнення на двокімнатну квартиру за Адресою 2, яка належить на праві приватної власності майновому поручителю (іпотекодавцю) Особі 2.
Заочним рішенням Комінтернівського райсуду від 12.03.2012 позов ПАТ «ПУМБ» задоволено.
24.09.2013 Особа 2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій посилалася на те, що справа була розглянута без її участі, судових повісток вона не отримувала, про існування заочного рішення дізналася лише 17.09.2013.
Ухвалою Комінтернівського райсуду від 3.10.2013 заяву Особи 2 задоволено, заочне рішення цього ж суду від 12.03.2012 скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
7.11.2013 представник ПАТ «ПУМБ» звернувся до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Комінтернівського райсуду від 7.11.2013 заяву ПАТ «ПУМБ» задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.
Звертаючись до суду із заявою про поворот виконання рішення, Особа 2 просила стягнути з ПАТ «ПУМБ» на її користь грошові кошти в сумі 159300 грн., посилаючись на те, що заочне рішення Комінтернівського райсуду від 12.03.2012, яким було звернено стягнення на належну їй квартиру, скасоване, а позов залишено без розгляду.
Задовольняючи частково заяву Особи 2, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за час виконання виконавчого листа, виданого на підставі скасованого заочного рішення Комінтернівського райсуду від 12.03.2012, належна Особі 2 квартира була реалізована на прилюдних торгах за 124452,50 грн., а тому вказана сума відповідно до положень ст. 380 ЦПК 2004 року підлягає поверненню відповідачу.
ВС не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до чч.1—3 ст.380 ЦПК 2004 року питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано та справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі коштів, одержаних від його реалізації.
Згідно з ч.1 ст.381 ЦПК 2004 року, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, в якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати в межах позовної давності.
Поворот виконання рішення — це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає в поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та в подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в рішенні Конституційного Суду від 30.01.2003 №3-рп/2003 «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз.10 п.9 мотивувальної частини).
Повноважний представник Особи 2 Особа 5 була повідомлена про розгляд цієї справи 12.03.2012 (день ухвалення заочного рішення), що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. У цей же день Особа 5 звернулася до суду з письмовою заявою про видачу їй копії заочного рішення.
У червні 2013 року, тобто до подання 24.09.2013 заяви про перегляд заочного рішення, Особа 2 пред’явила до суду позов до Комінтернівського ВДВС ХМУЮ, Приватного підприємства «Ніва-В. Ш.», треті особи — ПАТ «ПУМБ», Особа 6, про визнання правочину недійсним та визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися. Рішенням Комінтернівського райсуду від 26.07.2013 у задоволенні позову Особи 2 відмовлено. Предметом спору у вказаній справі було оскарження Особою 2 результатів проведення прилюдних торгів для реалізації належної їй квартири, звернення стягнення на яку відбулося на підставі заочного рішення Комінтернівського райсуду від 12.03.2012.
Наведеними обставинами спростовуються доводи Особи 2 про те, що вона дізналася про існування заочного рішення лише 17.09.2013, оскільки вказані обставини свідчать, що їй було відомо про це рішення з часу його ухвалення, а на момент подання нею заяви про його перегляд вона достовірно знала про те, що заочне рішення вже було виконане.
Звертаючись 7.11.2013 до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, представник ПАТ «ПУМБ» посилався на те, що 31.05.2013 Комінтернівським ВДВС ХМУЮ належна Особі 2 квартира була реалізована на прилюдних торгах. Кошти від її реалізації в розмірі 124452,50 грн. надійшли до банку, а тому відсутній предмет позову.
Оскільки після скасування заочного рішення під час нового розгляду справи позовна заява була залишена без розгляду за клопотанням позивача у зв’язку з виконанням цього рішення, то відсутні необхідні умови для повороту виконання рішення.
Взявши до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, ВС дійшов висновку про безпідставність вимог Особи 2 про поворот виконання рішення суду, оскільки майно, про яке йдеться в заяві, було реалізовано в ході примусових виконавчих дій шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням його переможця та отриманням останнім свідоцтва про право власності; заявник знала про вказані дії, не оспоривши до їх вчинення в установленому законом порядку заочне рішення.
Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК 2004 року особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.
Керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя та справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», суд касаційної інстанції дійшов висновку, що не може бути застосована процедура повороту виконання судового рішення, оскільки в такому випадку банк позбавляється права повторно звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв’язку з припиненням іпотеки. За таких обставин поворот виконання рішення не відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ч.1 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що допущене судами порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись стст.400, 409, 412, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ «ПУМБ» задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 5.04.2016 та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15.06.2016 скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви Особи 2 про поворот виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 12.03.2012 у справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до Особи 2, третя особа — Особа 3, про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.