Ухвала слідчого судді про доступ до банківської таємниці не може бути підставою для блокування карткового рахунку. Такий висновок зробив ВС в постанові №201/12843/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

26 червня 2019 року м.Київ №201/12843/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
суддів: ГРУШИЦЬКОГО А.І., ЛИТВИНЕНКО І.В., СЕРДЮКА В.В., ФАЛОВСЬКОЇ І.М. (суддя-доповідач) —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов’язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що у 2014 році на підставі анкети-заяви шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг позивач уклав з ПАТ «КБ «ПриватБанк» договір про відкриття карткового рахунку й отримав картку для виплат.

Особа 1 зазначив, що 30.05.2016 дізнався про заблокування його карткового рахунку ПАТ «КБ «ПриватБанк» без зазначення конкретної причини.

Вважає дії відповідача неправомірними й такими, що порушують його право на користування власними кошами.

На підставі викладеного Особа 1 просив розблокувати картковий рахунок з наданням можливості зняття та перерахування коштів з нього.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого райсуду від 21.02.2017 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що блокування карткового рахунку відбулося обґрунтовано, оскільки є підозри про використання рахунку для вчинення шахрайських дій.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою АСДО від 14.06.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що позивачем у порядку, передбаченому нормами процесуального закону, не доведено належними та допустимими доказами непричетність позивача до незаконного використання карткового рахунку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Особа 1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рахунок може бути заблокований, якщо операції щодо використання коштів проводяться для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або наявне відповідне рішення суду, або інші підстави, передбачені законом.

Разом з тим позивач не є підозрюваним у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення. Ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, які складають банківську таємницю, не є таким судовим рішенням, що обмежує право особи на розпорядження своїм рахунком, адже зазначеним рішенням суду лише надається дозвіл на доступ до певних документів.

Крім того, у кримінальному провадженні, у рамках якого винесено ухвалу про доступ до банківської таємниці, жодній особі не повідомлено про підозру, обвинувального вироку суду немає, отже, факт незаконного використання рахунку позивача не доведений.

Фактично має місце привласнення банком коштів позивача, представник банку навіть у судовому засіданні не зміг повідомити, що треба зробити або що має відбутися, щоб рахунок розблокували, отже, рахунок і гроші на ньому заблоковані на невизначений час.

Доводи інших учасників справи

Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту й вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив <…>.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у ПАТ «КБ «ПриватБанк» на ім’я Особи 1 на підставі анкети-заяви шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг відкритий поточний картковий рахунок та видана картка.

Позивач 30.05.2016 виявив, що його рахунок заблоковано.

Особа 1 30.08.2016 звернувся до ПАТ «КБ «ПриватБанк» із заявою, в якій просив повідомити йому причини блокування вказаного рахунку.

У подальшому банк надіслав позивачу лист від 7.09.2016, в якому вказував умови, за яких банк має право: відмовити клієнту без пояснення причин у видачі або перевипуску картки; зупинити дію картки, а також відмовити в продовженні строку дії картки; зупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) і/або визнати картку недійсною; зупинити або припинити дію картки, відмовити в продовженні, заміні або видачі нової картки чи доручити будь-якому учаснику міжнародних платіжних систем вилучити картку.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого райсуду від 6.01.2017 дано дозвіл слідчим органам на тимчасовий доступ до документів та можливість вилучення їх оригіналів, що становлять банківську таємницю та перебувають у володінні ПАТ «КБ «ПриватБанк», а саме: документів, що стосуються відкриття та функціонування рахунку, відкритого на ім’я Особи 1.

Оформлюючи картковий рахунок, Особа 1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг, згідно з п.1.1.3.2.3 яких у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства та/або умов договору та/або у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов’язань та інших зобов’язань за договором.

Відповідно до п.1.1.3.2.14 умов та правил надання банківських послуг банк має право відмовитися від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково <…>.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з чч.1—2 ст.1066 ЦК за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати й зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

У ч.3 ст.1066 ЦК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

У ч.1 ст.1068 ЦК передбачено, що банк зобов’язаний учиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ст.1074 ЦК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання коштами на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Дії ПАТ «КБ «ПриватБанк» щодо блокування, зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають, зокрема, відповідати всім вимогам закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.5 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Однак аналіз ч.5 ст.17 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» дозволяє дійти висновку, що в разі прийняття рішення відповідно до чч.2 і 3 цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу. Зокрема, якщо за результатами вказаної роботи виявляться мотивовані підозри щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або скоєння іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом, спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій). Загальний строк такого зупинення не повинен перевищувати 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб’єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені в чч.1—5 цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Згідно зі ст.60 ЦПК (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами) кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених у ст.61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте суди не звернули уваги на те, що ПАТ «КБ «ПриватБанк» належним чином не обґрунтувало правомірність блокування карткових рахунків, відкритих на ім’я позивача, не надало доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні, на думку банку, дії клієнта, не довело порушення позивачем вимог законодавства, за наслідками порушення яких було заблоковано його карткові рахунки, порушило строки зупинення фінансових операцій, передбачені законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Крім того, суди не встановили, що позивач використовує платіжну картку для проведення незаконних операцій за картковим рахунком.

Також суди залишили поза увагою те, що ухвала слідчого судді Жовтневого райсуду від 6.01.2017, на яку посилався відповідач як на підставу блокування карткового рахунку позивача, постановлена значно пізніше після блокування спірного карткового рахунку (серпень 2016 року).

Разом з тим ухвала слідчого судді не містить даних про те, що позивач підозрюється в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.

Ухвала слідчого судді про доступ до банківської таємниці не може бути підставою для блокування карткового рахунку позивача у цій справі.

Суди не перевірили, чи повідомлено Особі 1 або іншій особі про підозру в кримінальному провадженні, у рамках якого винесено ухвалу про доступ до банківської таємниці, чи набрав законної сили обвинувальний вирок тощо.

Не встановивши вказаних обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим можливість відновлення права позивача щодо користування своїми коштами на рахунку (розблокування рахунку), тобто відновлення становища, яке існувало до порушення його права, відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим у ст.16 ЦК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з ч.1 ст.400 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки й перевірити доводи позивача та відповідачів, оскільки вони потребують установлення обставин, які не були встановлені судом.

Відповідно до чч.3, 4 ст.411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд: не дослідив зібраних у справі доказів; необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; установив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм

процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду відповідно до вимог ст.411 ЦПК.

Керуючись стст.400, 402, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.06.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.