На сайті Верховної Ради з’явився текст «перевнесеного» Кабміном законопроекту за підписом міністра юстиції Дениса Малюськи про третейські суди — «Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)» №3411.

Так, ще у 2004 році Верховною Радою було прийнято Закон «Про третейські суди», який регулює питання утворення і діяльності третейських судів, а також встановлює вимоги щодо третейського розгляду.

«За час дії Закону до нього було внесено велику кількість змін, при цьому найбільш суттєвими є зміни до статті 6 Закону, якими було обмежено підвідомчість справ третейським судам у зв’язку з поширенням шахрайства щодо нерухомості. Законодавчими змінами було усунуто ряд передумов, які робили можливим використання третейських судів з метою незаконних дій. Проте на сьогодні рівень підтримки третейського вирішення спорів в Україні залишається надзвичайно низьким.

Потреба у підготовці та прийняті проекту Закону випливає з цілі «Сторона договору захищена від його невиконання» Програми діяльності КМУ. Одним із механізмів досягнення вказаної цілі відповідно до положень зазначеної Програми є створення, зокрема, ефективної системи третейських судів, що має значно розвантажити судову систему, оскільки до третейського розгляду буде довіра у сторін договору», — пише Міністр в пояснювальній записці до документа.

Створення під контролем Мінюсту

Повноваження щодо контролю за процедурою створення третейських судів, які мають розвантажити звичайні суди, будуть у самого Мінюсту.

Зокрема законопроектом планується:

1) змінити порядок державної реєстрації третейських судів, зокрема, визначити Міністерство юстиції єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів.

2) розширити повноваження Третейської палати України, зокрема, вона буде встановлювати відповідність засновника утворюваного постійно діючого третейського суду вимогам закону та надавати висновок, а у разі невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог Закону Третейська палата повинна буде звертатись до органу державної реєстрації із відповідною заявою.

3) посилити вимоги щодо організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди, а саме визначити, що такі організації мають бути неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а строк їх діяльності від моменту державної реєстрації як юридичної особи до прийняття рішення про утворення третейського суду має становити понад 5 років.

Крім того, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту передбачено здійснення перереєстрації постійно діючих третейських судів відповідно до нових вимог Закону.

Діяльність постійно діючих третейських судів, які не звернуться до органу державної реєстрації у встановлений строк, буде припинена у судовому порядку.

«Проект Закону не потребує громадського обговорення», — додає Денис Малюська в пояснювальній записці.

Справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки

Законопроект розширює підвідомчість справ, які можуть розглядати третейські суди шляхом надання права розглядати спори у справах щодо нерухомого майна.

Так, зі статті 6 Закону «Про третейські суди» виключається пункт 7, за яким третейські суди не могли розглядати справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Тобто, планується дозволити третейським судам такий розгляд.

Окрім того, уточнюється компетенція третейського суду в частині розгляду справ у спорах щодо захисту прав споживачів (положення наберуть чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом).

Так, наразі в законі прописано, що третейські суди не можуть розглядати справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Пропонується ж цей пункт визначити так, що третейські суди не можуть розглядати справи за позовами споживачів про захист їх прав, передбачених Законом «Про захист прав споживачів».

Також додається, що третейська угода або третейське застереження, які обмежують право споживача на звернення до суду та/або встановлюють виключний розгляд справи за позовом споживача третейським судом, є недійсними.

«Зміни спрямовані на захист прав споживачів, з метою недопущення обмеження їх у праві на звернення до суду», — зазначається в поясненнях.

Окрім того, законопроект передбачає можливість електронного обміну документами.

Позовна заява може бути подана в електронній формі із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Оскарження

Також законопроектом передбачено зміну порядку оскарження рішень третейського суду.

Зокрема, рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до апеляційного суду (наразі прописано, що воно може бути оскаржено до «компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ», тобто, планується підвищити рівень інстанції для оскарження).

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі або осіб, які не є сторонами третейської угоди (третейського застереження).

Джерело Судово-Юридична Газета